Через 3 місяці після прощання з батьком за своєю часткою спадщини з’явився його син. Молодший брат Віри від іншої жінки. З’явився разом зі своєю матір’ю, яка показала всі необхідні папери: батьківство встановлено, так і є законний син
— Квартира, в якій ми жили з батьками, повністю належала татові, – розповідає Віра, – його спадщина від його батьків ще залишилася. А тепер, коли його не стало,
І така людина, як вона, потрібна. І тому, хто жив у злиднях і бідності. І тому, хто як сир у маслі катався, об’їхав увесь світ і все бачив. Всім, тому що всі рівні перед хворобою, перед вічністю. Усі нещасні однаково, коли керувати своїм тілом вже неспроможні
Дуже давно, одразу після школи, молода тоді дівчинка пішла працювати до лікарні санітаркою. Обов’язки відомі – тримати у чистоті приміщення. Потім у неї справ побільшало: вона стала, як
Коли з колишнім чоловіком разом жили, свекруха мало не щодня висловлювалася, що онук зовсім на їхню рідню не схожий. І колір волосся не наш, і ніс не наш, і очі дивні, ось і у вашій рідні нікого такого немає
Коли з чоловіком колишнім разом жили, свекруха мало не щодня висловлювалася, що онук зовсім на їхню рідню не схожий. — І колір волосся не наш, і ніс не
На щастя, свекор майже перестав у нас бувати після серії скандалів із сином. А от свекрусі я завжди була рада. Вона приходила попередньо зателефонувавши, все намагалася принести щось смачне, питала, чим мені допомогти і було видно, що вона у нас відпочиває душею
Ми з Микитою одружилися трохи менше 3-х років тому. У чоловіка є і мати, і тато. У мене тільки мама і та далеко живе. — Добре, що чоловік
А коли Ріті виповнилося вісім, прямо на іменини, батько відвів її в дитячій будинок
Іван і Тетяна мирно обідали, коли вхідні двері відчинилися і в будинок зайшла неохайна жінка. Вона недбало кинула старий рюкзак у кут і сказала: — Ну, здорово, батя
Діма упав навколішки і простяг руки назустріч собаці, а вона з розбігу налетіла на хлопця, повалила його на бруківку і стала радісно облизувати, скиглячи від великої собачої радості і щастя, що нарешті вона знайшла в цьому великому і галасливому місті свого зниклого. такого рідного, єдиного, потрібного їй, коханого друга
Мам, дивись, які білі! Давай такого візьмемо! Хлопець років шістнадцяти нахилився над кошиком, у якому мирно сопіли цуценята. — Це у Вас цуценята якоїсь породи? – мама зазирнула
«Та ось тільки, Валю, я думаю, що старість починається не тоді, коли роки і болячки навалюються, а коли тебе непомітно свої ж у бік відсувають, ну як би: – А чого їй тепер треба? Ось твої на одязі тобі економлять, ти вже пробач, а мої діти весь мотлох до мене перетягали. Собі нове купують, старе викинути шкода, ось начебто мені й «дарують»
Літо було в самому розпалі. Знемагаючи від спеки, я ввімкнула кондиціонер і амебою розтеклася по дивану, із заплющеними очима слухаючи лунаючий про щось своє телевізор. Мою дрімоту перервав
Лікар був дедалі більше заінтригований. Коли він почав розпитувати нещасних мам, які днювали і ночували біля своїх діток, — чи не бачили вони жінку похилого віку, яка приходить ночами до їхніх дітей, — то одна з матусь згадала, що одного разу, вона не витримала і заснула біля ліжка своєї дитини, а коли відчула якийсь рух біля себе, то побачила якусь бабусю, яка накинула на неї в’язану шаль
…Свою роботу лікар ненавидів. Іноді йому дуже хотілося кинути заяву на стіл і назавжди піти з цього місця. Але він не міг цього вдіяти. Щовечора хотів — і
Коли відкладаєш на потім щось: приголомшливий запах парфумів, м’які та зручні чоботи, солодку цукерку, власну радість спілкування з близькими людьми — треба пам’ятати, що це теж має термін придатності
Одного разу в юності бабуся показала мені багатство — пляшечку парфюму. Справжнього, французького, у дивовижному флакончику. Флакончик — у футлярі, а на футлярі — пензлик. Все це багатство
Давай баба, свої речі зібрала і – надвір, ангелом пізно прикидатись
— Це ти звела мою матір зі світу, гадина! Ненавиджу тебе! – Сашко з ненавистю дивився на бабусю. Стоячи на цвинтарі біля купи вінків своєї мами Алевтини, а

You cannot copy content of this page