Стас намагався пояснити дружині, що раз вони проти іпотеки, то треба багато працювати і заробляти на квартиру: не заводити ж дитину в комуналці. Але Ілона вважала, що краще б Стас влаштувався працювати в школу. — Працював би до обіду, – говорила вона, – учителі іноземної зараз на вагу золота, а для грошей репетиторством би зайнявся
— Син? Чудово! – відповідає на запитання знайомих і родичів Людмила Олексіївна, – У відрядженні зараз. Сказав, що повернеться й іпотеку свою повністю закриє. Ні, одружитися знову поки
— Що ти таке кажеш! Ти ж сама захотіла жити в бабусі! — Серйозно, мамо? Тобі самій не смішно? Я навіть не знала про її існування, поки ви мене не віддали їй. Ні, ти мене, звісно, брала на сімейні свята, з Тетяною хтось мав водитися, ти навіть не додумувалася мене погодувати, а я дурна не їла вдома, тому що до мами на свято йду, мамо… Ти хвалилася перед гостями, як я обожнюю сестричку, і вони тішилися нашій спільній мові, а тільки гості розходилися, ти саджала мене в таксі й відправляла до бабусі, так і не нагодувавши
Пізно ввечорі прийшла мама, Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати. Ні, ну а що, має право раніше лягти, вранці вставати рано. Мама сиділа на кухні,
Але навряд чи б вона стала розповідати про свої підозри… Юрко сам усе розповів. Уже наступного дня народ шепотів, що підсобку в клубі молодь використовує на свій безсоромний розсуд. І що Лідія, молода бібліотекарка, закрилася в підсобці на якийсь час, і що якщо вже з Юрком Щербатим закрилася, то справа зрозуміла
У будинку було тихо. Тільки муха дзижчить і кружляє біля вікна, та будильник, що за склом на полиці буфета, цокає, і секундна стрілка рухається по колу. Ліді чомусь
Варя почала показувати фотографії, розповідаючи про своїх рідних, і ось, на одній зі сторінок Клавдія Іванівна помітила свого чоловіка.  — Варенько, а це хто? – запитала вона, вказуючи на чоловіка. Варя подивилася на фото і, посміхнувшись, відповіла:  — Це мій дідусь, але я його зовсім не знала. Бабуся говорила, що вони познайомилися в санаторії, де закрутився їхній недовгий роман, а коли бабуся дізналася, що він одружений, поїхала і не залишила жодних контактів. Вона завжди говорила, що не хотіла руйнувати чужу сім’ю
— Ой, вибачте! – вибачилася молоденька незнайомка, задкуючи з ліфта і тягнучи за собою важку валізу на коліщатках. Вона наступила на ногу літній пані, що стояла в очікуванні
Тепер ми вже більше місяця з ним як чужі. Коли діти хворіють або ще що, можемо перекинутися парою фраз у справі. На цьому все. За тиждень після інциденту я намагалася помиритися з чоловіком, але він одразу в лоб мені сказав: «Ну що все? Тепер будеш пускати доньку до батьків?». Тобто все що його хвилює, це скоріше порадувати батьків
Мені конче потрібна порада, сама не можу справитися, а на психологів грошей на жаль немає.. Я сиджу зараз удома з маленькою дитиною. Одного разу попросила батьків чоловіка приїхати,
Ні, вона не лізла зі своїм статутом, як це роблять багато свекрух. Але й життя особливого не давала, бо готова була витягнути останню копійку. Тільки висмоктавши всі фінанси, вона заспокоювалася і відставала. Рівно до наступної получки. Бо за розкладом обривала своєму синові телефон і настійно вимагала допомогти
— Останню копійку віддам своїй матері, якщо треба. Тещі допомагай сама. Її утримувати не зобов’язаний – відрізав Сергій без жодного жалю. Ось тільки на одні декретні особливо не
Чоловік усе життя дуже добре заробляв, відповідно, у власності було багато рухомого і нерухомого майна. Думаю, що якби не з’явилася ця дівчина в чоловіка, ми б так і не розійшлися, бо навіть у думках було страшно уявити, як розділити все це матеріальне й нематеріальне багатство, а також наше спільне життя надвоє
Офіційно розлучилася 28 лютого. У шлюбі я прожила 24 роки, є двоє повнолітніх дітей. Два роки тому чоловік ще будучи в шлюбі почав стосунки з іншою дівчиною. У
Я в усьому допомагав їй, але з часом почав відчувати емоційний голод, у результаті чого 6 років тому в мене з’явилася тридцятирічна коханка, хоча дружину я любити не переставав
Мені 43, дружині 42, разом ми 13 років, у шлюбі 11. Дитині 10 років. У мене другий шлюб, у дружини – перший (у мене попередній шлюб був по
«Ну нічого, не засмучуйся, у мене ще в запасі група любителів скандинавської ходьби і моржі. Ось там ми і зустрінемо його! Високого, кучерявого, з підвищеною пенсією і не зануду! Ну а шахісти, що від них чекати?! Усі напівдохлі, і Йосип цей напівдурний», – заспокоювала себе Наталя Іванівна, заходячи додому.
Одного ранку Наталя Іванівна різко захотіла заміж. Ось 22 роки після розлучення не хотіла, колишній чоловік за 15 років шлюбу примудрився на практиці довести їй, що добру справу
— Михайле, молочка з булочкою не хочеш? Той заперечно мотнув головою, зайнятий роботою:  — Не зараз. Що ж, Ви так двір запустили? Діти, мабуть, у місто поїхали? Бабуся сумно скривилася.  — Так немає діток. Самотня я. Михайло задоволено хмикнув. Це те, що він хотів почути. У його голові визрів план
Одного дня вже літня жіночка Таїсія Павлівна поспішала широкою сільською вулицею, притискаючи до грудей пакет зі свіжими булочками. — Тепер, на тиждень вистачить, – думала вона, – вдало

You cannot copy content of this page