Зараз сніданок, потім біжи на базар, список продуктів я тобі склала вже, – говорила бабуся Валя, – до речі, гроші з відпочинку залишилися? Здаси мені. І на холодильнику я магнітиком прикріпила список твоїх справ на сьогодні
У мене немає свекрухи, як такої, мама чоловіка давно виїхала за кордон, живе собі своїм життям, усе наше спілкування зводиться до рідкісних дзвінків телефоном із незмінною передачею привітів.
Залишений у сусідній кімнаті просторого будинку синочок витягнув зі старої стінки товстий альбом із фотографіями. — А там… – Саша розповідає це з особливим задоволенням, – там фото юних Валі та Наташі. 80-ті роки. Начісування, стоячий чубчик, стрілки на половину обличчя, чорні губи, міні таке, яке мені й не снилося ніколи! І фото Валентини Сергіївни з чоловіком і Левком років 4-х. І той самий начіс, і яскраві пластикові сережки кільцями, і куртка із заклепками, і лосини лимонно-жовті
Є така категорія людей, які просто вважають своєю особливою місією пильнувати мораль і моральність інших. Засуджувати й обговорювати. За що? А ось це завжди знайдеться, – каже колега
Дві смужки на тесті за часом збіглися з радісною подією: син Ірини Яківни вийшов на свободу. Тільки знімати ніяке житло, як розумієте, він не став, а просто виник на порозі моєї свекрухи разом зі своєю дружиною-«заочницею»
За 7 років нашого з чоловіком шлюбу у нас зі свекрухою були безхмарні стосунки. Ольга Яківна поважала наш із чоловіком особистий простір, не лізла в наші справи, і
Завжди все найкраще дітям! – ледь не плаче мама, – Ви з братом росли, то я найкращий шматочок вам намагалася залишити. Сама не доїм, а вас порадую. Ага, думаю, тому мій брат і виріс закінченим егоїстом. Поїхав із дружиною за кордон і очей не показує, забуваючи привітати матусю з іменинами. Забув про найкращий шматочок. Ні, ми з чоловіком не відбираємо в дитини їжу або смачні десерти. Просто Єгор так звик: якщо навіть є одне яблуко – воно на всіх. Якщо одна цукерка – ріжемо на шматочки
— Я принесла фруктів: виноград, хурма, банани, груші, – це мама оголошує, заносячи в нашу квартиру пакунки, – усе моєму дорогоцінному онукові! Візитам і приношенням я не рада.
Тільки від свекрів колишніх життя не було. Заберуть Настю погуляти, сядуть над нею і голосять: — Мати твоя недолуга, знайшла собі чоловʼягу чужого, а тата кинула, тож ти не забувай нас, він не тато тобі, а його батьки не твої рідні бабця з дідом
Коли ми з чоловіком одружилися, то мені здавалося, що мій Слава такий перспективний, що в нас є спільні інтереси й устремління. Я прагнула і по службі просунутися, і
Заходжу в гараж і бачу таку маленьку, худеньку дівчинку, на вигляд років 19-20… Я пропонувала їй грошей, говорила, що буду платити їй за навчання, потім влаштую її на роботу, вона плакала і говорила, що це не через гроші, їй нічого не треба, вона просто любить мого чоловіка
Чоловік таємно привів коханку… Перші кілька днів я навіть не підозрювала, що у нас у гаражі інша жінка, мені він говорив, що ремонтує машину допізна, а сама я
Ось і готую після роботи на цілий загін. А скільки бруду! Чоловік дитину просить, а я кажу, добре, тільки з моменту, коли тест показує дві смужки – ніяких гостей, задовбало. Я за чужими людьми бруд прибираю. Та й елементарно гидую: вони ж навіть унітаз за собою не змивають, звикли до сільського туалету
От пощастило ж мене так заміж вийти! Та ні, з чоловіком у нас усе нормально, а ось рідня його… Він же не з столиці, а приїхав сюди, як
Як це буває, онук від сина став сином нелюбимої невістки, а онук від доньки – це ненаглядне сонечко, якому і любові діставалося в надлишку, і допомога від забезпеченої бабусі, яка на хорошій посаді свого часу працювала
— Я терпіти її не можу, з дитинства, – Роман був категоричний, – уся наскрізь фальшива, усе життя прожила для себе і ніким не цікавилася. Я ж пам’ятаю,
Уявляєш, – мало не зі сльозами на очах, – розповідала вона чоловікові й Каті, – вони завжди собі готували. І бабусі теж. І в магазин самі ходили через усе село, і на річку самі. А Віра Леонідівна то в тітки Свєти, то в дядька Толі, то втомилася і відпочиває. Город бур’яном заріс, ягідник сусідський – кури притоптали. Вдома бруд, дівчатка й прибирали самі. Благо вода в крані, а не в колодязі. Як подумаю, що могло за 3 тижні трапитися, так волосся на голові ворушиться
— Три з половиною роки тому, – розповідає Катя, – ми вирішили начебто своє квартирне питання. І плани були райдужні, але другий рік прихід літа очікуємо зі здриганням.
Усе почало змінюватися поступово, коли синові виповнилося півтора року і виплати стали меншими. Матвій міг сходити в магазин і накупити собі улюблених смаколиків. Ні мені, ні дитині він не купував нічого
— Купи червоної рибки! – попросила я Матвія, який зібрався в магазин, – невеликий шматочок, так хочеться! —  З глузду з’їхала? – округлив очі чоловік, – Ти цінники

You cannot copy content of this page