Мені 30 років, я сама виховую доньку, якій скоро виповниться п’ять. Півтора роки тому я почала зустрічатися з чоловіком, півроку тому він переїхав до мене жити.
Живемо ми у моїй квартирі, яку я купила 7 років тому. Квартира у колишньому гуртожитку, дуже маленька, кухня поєднана з кімнатою, немає балкону.
Утрьох, та й навіть удвох із дитиною, що підросла, жити не дуже зручно, тим більше, попереду школа, дитині потрібна своя кімната, щоб займатися уроками. Тому я вирішила взяти двокімнатну квартиру в розстрочку, а цю здавати, щоб розплачуватися.
Громадянський чоловік знав про мої плани, але коли я зараз подала заявку на розстрочку, він на мене образився. Заявив, що це неправильно оформляти мені нову квартиру на себе.
Я здивована його претензіями і про це ж сказала йому. Він утримує двох доньок від попереднього шлюбу, третина зарплати йде на аліменти.
Я вітаю це, тому що сама виховую дитину без жодної допомоги і знаю, як це розраховувати тільки на себе. Грошей він мені дає небагато, по суті, тільки на своє харчування, це як самоокупність.
Допомагає, звичайно, по дому, возить машиною. Я вдячна йому за це.
Але чому він претендує на квартиру не розумію. Адже початковий внесок, який я хочу віддати, я сама назбирала і частину мені дала моя бабуся для правнучки.
Якщо я візьму розстрочку, то здаватиму я знову ж таки свою квартиру, яку купувала я, і в яку я вкладала гроші. Виходить все за мій рахунок, тому я оформляю її, звісно, на себе.
Я запропонувала йому поставити себе на моє місце. Тим більше, що він і зараз живе в моєму житлі і його мало хвилює це, так що змінюється?
Він заявив, що якщо ми разом, то має бути спільне. На це я відповіла, що тоді й гроші на квартиру мають бути спільними.
А то йому половина, платити буду я, а потім не дай Бог з ним щось трапиться, його частка відійде його дітям і матері, а я буду винна їм або мене просто виселять. Мене це не влаштовує.
Загалом, він образився і поїхав до себе додому. Він живе в сусідньому місті в трикімнатній квартирі, там, крім нього, живе його вітчим і брат.
Вони обидва п’ють та ситуація там неприємна. З одного боку, я люблю його, і ми цілком непогано живемо, з донькою він порозумівся і замінює їй батька.
Сварок та скандалів у нас не було до цього квартирного питання. Перед очима приклад моєї подруги, яка вийшла заміж і її батьки подарували їм гроші на квартиру, яку вони оформили навпіл.
Через рік чоловік пішов і зажадав половину вартості квартири і за законом він має має право. Тепер вона платить кредит, щоби з ним розрахуватися.
Як бути далі, я не знаю. Не хочу втрачати його, але й не хочу робити так, як він бажає, адже справа дуже серйозна.
Осінній вечір дихав прохолодою і тим особливим, терпким запахом палого листя, який завжди навіює легкий…
— Я просто завмерла, коли це почула. От скажи мені, як, ну як можна такому…
Кутками в нашому селищі плітки розлітаються швидше, ніж вітер. Того ранку, коли Алла йшла вулицею…
На двадцять п’ятому році нашого шлюбу Дмитро, ліниво длубаючись виделкою у святковому салаті, раптом відсунув…
На кухні пахло завареною кавою та яблучним пирогом, але розмова геть не клеїлася. Моя кума…
Тетяна не спілкувалася зі своєю колишньою найліпшою подругою Галею Карпенко цілих п’ять років. Розсварилися вони…