Тетяні стало все одно, як і з ким він проводить дозвілля. Їй захотілося простого, сімейного життя, де подружжя довіряє одне одному, займається домашніми справами, по суботах ходить у гості до спільних друзів, а влітку сплавляється на байдарках
Тетяна розплющила очі й побачила над собою низьку стелю. Згадавши події ночі, вона засумнівалася, чи правильно вчинила, втягнувши ще одну людину в орбіту своїх проблем. Блукати з дитиною
Бабуся Віра виявилася “не до двору” своїм рідним дітям. Одна дочка жила далеко за кордоном, інша – в невеликому містечку, недалеко від того селища де жила Наталя з чоловіком і дітьми. Друга дочка попросила Наталку прихистити на час бабусю, мовляв, будинок великий у тебе, вона на свіжому повітрі, та з дитиною тобі допоможе
Наталя вся внутрішньо стиснулася, коли побачила племінницю чоловіка, Олеську. Дівчисько, не дивлячись в очі і шморгаючи носом, подало складений навпіл аркуш у клітинку і швидко втекло. Наталя розгорнула
— Сашо, що мені робити? Єгору скажу, хіба повірить? Їй сказати? Виверне так, що я свекруха класична, заважаю їм бути щасливими. Промовчати, нехай живуть, може, дівчина за розум взялася? Хоча така навряд чи, колега, до якої вона приїжджала, говорила, що років із 14 злагоди з нею немає: все бігала по хлопцям
Неділя. Ранок. Дзвінок на телефон. Марійка – моя старша сестра. Я завжди хвилююся, якщо хтось дзвонить рано вранці або пізно ввечері. — Сашо, приїжджай! Мені дуже погано! І
Чи любила Галина сина так, як любила гроші? Не сказати, що син був не любий. Вона його, безсумнівно, любила, але все ж гроші Галина любила більше. Вона й Артемка сильно полюбила, коли він відкрив свою невелику майстерню з ремонту автомобілів
Наталка збирала свої речі під суворим наглядом свекрухи. Сліз не було. Як не було й інших емоцій. Нічого, крім усвідомлення того, що вона, Наталя, знала, що саме так
Не відразу, але все ж кризу у стосунках вдалося подолати. Щоправда, чоловік навідріз відмовився повідомляти розмір свого заробітку на новому місці. Спочатку відмовлявся тим, що точно не знає, що дохід його складатиметься з окладу і преміальних за підсумками роботи всього відділу, мовляв, прогнозувати важко. А потім просто перерахував Лізі на картку суму її власної зарплати. Ні більше, ні менше
Так і живемо, а головне, він шикарну відмазку придумав: я його не підтримувала, коли він не працював. Так, я квапила його, звісно, у нас дитина, іпотека, – розповідає
Вони зустрілися. Повечеряли в кафе. Погуляли. І знову пішли до неї. Коли лежали, зчепившись пальцями і дивлячись у стелю, відчуваючи бездумність і нірвану, Юля раптом запитала: — Дмитре, а скільки тобі років? — Двадцять дев’ять скоро. — Ясно. А мені сорок чотири
— Ніхто… ніхто б не зрадів, – схлипувала мати. – Кому сподобається, що син знайшов собі стару? — Мам… – Діма підійшов і обійняв її. – Вибач, але
— Мамо, ніхто не захоче зі мною дружити, я – Здоровань, – говорила Алла матері на її пропозицію сходити на танці або в кіно. — Ну, що ти, донечко, – запевняла її мати, – ти красуня і розумниця. І на всякий зріст знайдеться друг. Була б голова розумна, та серце добре. А зріст може бути будь-яким, хіба це найголовніше
Алла вчилася в школі добре. Однокласники поважали її, тому що дівчинка завжди готова була допомогти хлопцям і домашню роботу зробити, і пояснити, як задачка вирішується. Симпатична Алла була
Живу я в цьому лісі давним-давно, одна-однісінька. Трави збираю, корінці, ягоди цілющі. Приходять до мене люди різні, кожен зі своєю бідою, і всім я допомогти намагаюся. Тільки так мені сумно одній жилося, так хотілося поруч мати рідну душу, що занадилася я ходити в лісову гущавину, на галявину заповітну, де живуть лісові духи. Стала я просити їх, щоб послали вони мені доньку, маленьку та гарненьку, щоб було мені веселіше жити на світі й людям допомагати
Меланія сиділа на підлозі, заливаючись сльозами, над нею грізною громадою навис батько з батогом у руці. — Не треба, батьку! – благала дівчина, заплющивши очі і прикриваючи голову
От скажи Вітя, за що з нами так чинить Катя? Ми що, не пропонували їй відгородити ділянку в нас і побудувати там дачний будиночок? Навіщо вона чужим людям віддала гроші за такий самий клаптик землі, який у нас могла безплатно взяти? Та й Бог із ним, із грошима. Навіщо вона промовчала і приховала купівлю дачі від нас
Валентина переверталася в ліжку з боку на бік і сопіла в темряві, поки чоловік Віктор не попросив її: — Та спи вже Валюха, мені зранку рано вставати, не
— Де ти спиш, Юлечко, на печі в залі? Який морок. Ти що, бабця стара? Піч – не місце для сну! У будинку було всього дві кімнати, розділені дверима, Марія поміркувала трохи і найняла працівників, які в короткий термін зробили до будинку прибудову з окремим входом. У цій новій прибудові вона спорудила для себе спальню і робочий «кабінет»
Першого вересня Юля йшла з подружкою зі школи і скаржилася: — Бачила нашу нову класну керівницю, Марію Федорівну? — Ну, – шмигнула носом Марічка. — Ой Марійко. Нічого

You cannot copy content of this page