Автор: Solomiya
Один літній чоловік жив окремо. І діти дуже за нього турбувалися, приїжджали провідати, продукти привозили, ліки — ця людина хворіла постійно і погано ходила. Все життя він багато
— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений. А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. — А як же доля? — як папуга, перепитала
Катерина зітхнула і почала мити посуд. За сьогодні вже втретє. Скільки можна? Як же їй набридли ці гості у квартирі. Зовсім не так вона уявляла сімейне життя з
Юля помітила увагу чоловіка до своєї подруги та вирішила її перевірити — Може, і нічого серйозного, — думала Юлія, – але все це якось дивно. Дивитись на неї
Маму свою вони дуже любили. І Анатолій, і Петро. Тільки по-різному. Тому що Анатолію вона була дружиною, а Петру справжньою мамою. Але обидва звали її саме так. І
Світлана завжди була дуже розвиненою і жвавою дитиною, цікавилася всім навколо. Її обличчя світилося особливою красою. Мати розвивала в ній здібності до малювання, музики та поезії. Вони разом
Ліна здивовано дивилася на стареньку: — Я так і не зрозуміла, що вам потрібно? — Та ось познайомитись зайшла, та млинців тобі принесла на сніданок. Сусідка я твоя,
Для Варвари Семенівни день розпочався невдало. Зі солодкого сну її вирвав телефонний дзвінок. Приємний чоловічий голос на іншому кінці дроту повідомив: — Я є співробітником “Приватбанку” Ви подали
— Сергію, пошкодував би себе, зірвешся! — Не каркай, Маріє! Завтра дощі поллють, знову скаржитися будеш. — Так Микита обіцяв у вихідні приїхати і дах підлампичити. — Не
Дарина ходила по притулку та розглядала тварин. Батьки дозволили їй зробити вибір самостійно і взяти собі будь-якого кота, що сподобався. Коли вона їхала до притулку, то думала, що