Через три роки чоловіка як підмінили, став намагатися проводити багато з нами часу, став постійно організовувати поїздки нам загалом став змінюватися, але й поступово я стала якось дедалі більше дізнаватися про якісь віддалені наслідки перших років життя з ним, дуже схоже, що зраджував мені з однією колегою, але прямих доказів немає, є тільки незрозумілі смс і скажемо так, мої припущення, але жіноча інтуїція теж є
Ми із чоловіком разом 8 років. Ми маємо шестирічного сина. Мені 30 років, чоловікові 47 років. Жили завжди дружно, шлюб із кохання та бажана дитина. Чоловік до мене вів
Подруга познайомилася з одним мільйонером, вони мали історію недовгу, потім ми якось пішли на дискотеку та зустріли його там випадково, вона мене з ним познайомила, вже під час знайомства я відчула за поведінкою, що я йому симпатична, але він мені зовсім не сподобався, почав запрошувати її на вечерю до нього додому зі мною, казав, що влаштуємо вечерю вчотирьох, з його другом
Я вже п’ять років живу з чоловіком і ми маємо дитину. Ми не розписувались. Але він багато разів пропонував. Я не хочу. Бо, мабуть, я його не люблю.
Мене переклинило, і я так і сказала: Хочу тебе до божевілля просто, тому, або ти зараз уникаєш мене назовсім, або роби зі мною, що хочеш», п’ятихвилинне мовчання, потім повідомлення: “Я подзвоню”. І все. Він відключається звідусіль, і з полегшенням розумію, що він таки вирішив піти, сьогодні вранці повідомлення у Вацапі: «Квартира, чи готель? Завтра на цілу добу я вільний». І я розумію, що я поїду. У квартиру чи готель. Чому? Тому що мені потрібно позбутися снів
Ми не бачилися з ним п’ятнадцять років. Він пішов від мене, коли я потрапила в аварію, в якій постраждало обличчя. За цей час він одружився, з’явився син, я вийшла
Головна проблема – батька немає, він живий, здоровий, але його немає у моїй родині, з дитинства був вітчим, який, доки я був маленьким, ображав мене, а потім морально тиснув
Мені 25 років. Одружений, дітей нема. Відносини – дай Бог кожному. Головна проблема – батька немає. Він живий, здоровий, але його немає у моїй родині. З дитинства був
Окей, я можу підтримати його, але переконати, що він не поганий, а просто дивиться на все з песимістичного боку, дуже важко, іноді я вже втомлююся від цього
Зустрічаємося з хлопцем трохи більше пів року, обом по 18 років. Все було чудово до певної миті, ми навіть не помітили, як це сталося. Почали сваритися через всякі
Живемо ми у його квартирі разом із його мамою та його сестрою, справа в тому, що це Київ і житло досить дорого винаймати, хоча я теж працюю, і раніше винаймала кімнату, але було ухвалено рішення переїхати саме до нього, з боку мами та сестри все тільки добре, скарг немає, але ми як жили раніше кожен собі у плані фінансів, так і зараз продовжуємо, коли тільки переїхала почала купувати багато продуктів і готувати, хоча я постійно на роботі, і це досить стомлювало, готувати після роботи з одним вихідним на тиждень
Зустрічалася з чоловіком близько 10 місяців. Люблю дуже сильно, дуже рада, що його зустріла це справді моя людина. Вирішили розписатися, зараз нашим сімейним відносинам рік і місяць і
Коли їдемо відпочивати з чоловіком, тобто разом сім’єю, нікуди теж не ходимо, ні на заходи, лише режим, як у дитячому таборі, прокинулися, тиха година, відбій, але коли чоловік їде з чоловіками, то це постійно веселощі та тусовки, мені теж дуже хочеться іноді відволіктися, одягнути гарну сукню, підбори, але фактично нікуди, чоловік нікуди не хоче йти, питання чому
Із чоловіком живемо разом 8 років, є семирічний син. З чоловіком дуже кохаємо одне одного і з теплотою ставимося одне до одного. Проблема лише одна. Чоловік кілька разів на
У батька постійного заробітку немає, а мама себе так загнала, що мені не віриться, що це вона, виглядає старше своїх років, спина згорблена, та й взагалі має серйозні проблеми зі здоров’ям, мені дуже шкода її, і я  намагаюся їй допомогти чим тільки можу
Мені 22 роки, так склалася ситуація, що нашій родині довелося переїхати до іншої країни. Винаймаємо однокімнатну квартиру і живемо тут утрьох. Спочатку тато просто їздив на заробітки, але покликав
Працювала я і продавцем різних товарів, і офіціанткою, і посудомийкою, і покоївкою, та дизайнером, скрізь жах, люди, які спочатку приймають мене начебто нормально, вже через тиждень-два бувають незадоволені, причому я намагаюся виконувати свої обов’язки на повну силу, але пам’яті взагалі немає, розсіяність, я навіть не можу запам’ятати імена та обличчя
Мені 27 років, мене турбує ситуація з моєю роботою. Точніше, із роботами. Я ніде не утримуюсь довго, на кожній роботі маю постійні проблеми. Так виходить, що люди, які
Робота в мене хороша, мене дуже влаштовує, шкода її втрачати, та й жити на копійки, батьківські подачки вдвох також важко, розумію, що дитина моя і мама мені нічим не зобов’язана, я повинна забрати дочку і сама неб займатися
Я не знаю, як правильно вчинити, боюся приймати рішення, бо будь-яка моя дія обертається помилкою. У мене є маленька донечка, їй рік і вісім місяців. З батьком її ми

You cannot copy content of this page