Головна

Життєві історії

— Я не можу одружитися, – розвів він руками. – Точніше, можу. Але тоді я дуже сильно підведу маму. Вона мене ростила одна. Знаєш, як важко їй було досягти всього, що вона зараз має! І тут я своїм шлюбом усе зруйную? Я тебе люблю, я планую з тобою жити довгі роки, хочу з тобою дітей, але штамп… Він потім з’явиться, коли мама піде на пенсію
Життєві історії 0
— Не сказала б я, що Денис прямо мамин синочок, рішення ухвалює сам, мати його, звісно, від початку цих стосунків не схвалювала, – розповідає Алла Василівна. — Але
– Дивись, зараз зять твій майбутній другу роботу знайшов, знає, що житло треба заробляти. — Може, він має рацію. Але тільки… я не уявляю собі, щоб я заміж виходила з такими думками, щоб щось приховувала від чоловіка покійного, кроїла й викроювала, хитрувала, – хитає Надія Дмитрівна головою. – А якщо Матвій дізнається? Адже це ж буде розлучення. І взагалі, як потім легалізувати цю квартиру
Життєві історії 0
— Надю, а може, права твоя Яна? – відповідає Надії Дмитрівні подруга. – Дивись, зараз зять твій майбутній другу роботу знайшов, знає, що житло треба заробляти. — Може,
У мене внутрішній протест якийсь з’явився – мені стало хотітися, щоб я подобалася іншим чоловікам зовні. Тому що мій чоловік ніколи не каже, мені лагідних слів, що я красива. Я намагаюся іноді, коли є сили – одягаюся для нього привабливо наодинці, відвідувала курси танців – танцювала для нього, у нього так очі горіли
Життєві історії 0
Я втомилася метатися в пошуках вирішення ситуації, дуже прошу вас допомогти мені порадою осмислити життя. Мені 32 роки. Заміжня 7 років. Дитині 5 років. Одружилися з чоловіком не
— Я ось із сусідкою говорила, так їм у магазин прибиральниця потрібна, десять тисяч платять, а роботи там, тьху. — Ви що, Ніно Михайлівно? Вам грошей не вистачає? Владик же дає начебто, і Вітя теж… — Та вже, мені вистачає, слава Богу синів гідних виростила, та ось тільки добрі занадто. Тому й сидять у них на шиї, всякі… — Ну гаразд, мені бігти треба, одужуйте
Життєві історії 0
Таня не працює, від слова зовсім. Не встає о п’ятій годині ранку, щоб напекти на сніданок оладків, зробити омлет, нафарбуватися і за повного параду розбудити чоловіка і дітей.
Лазня у Роми що треба, а котедж – просто блиск. Сам він опудало городнє – таким тільки ворон лякати: брови як два кущі на величезній голові у вигляді кулі, між брів – глибока зморшка, що приросла до черепа, оченята чорні, вугільні, їх і не видно майже з-під брів; ніс у Роми завбільшки з картоплю й дивиться набік – зламаний був замолоду в бійці, і це теж, знаєте, шарму не додавало
Життєві історії 0
Рома вважав свою дружину красунею і говорив друзям як йому невимовно пощастило з дружиною. Друзі стримано посміхалися, попиваючи дорогу випивку, якою їх пригощав Рома. Лазня у Роми що
– Слухай, ну ти теж не безпорадний, міг би кинути свою форму у машинку після тренування і натиснути на кнопку. У чому проблема? Я не можу про все пам’ятати. На роботі проблеми, в будинку теж справ повно
Життєві історії 0
Валентина прокинулася, солодко потяглася. Згадала про те, що сьогодні на них із донькою чекає приємний день. Стояло літо, і Валя вже кілька днів була у довгоочікуваній відпустці. А
– Світлана вже доросла, їй потрібне окреме житло. І не забувай, що я вам дала гроші на будинок
Життєві історії 0
Нещодавно мама приголомшила мене несподіваною новиною: – Доню, вам потрібно продати свій будинок. – Що? З якого дива? – Як це? А де житиме Світлана? Світлана – моя
– Ми заберемо квартиру, роби, як знаєш, побачимо, як ти проживеш без наших грошей, – сказав мій чоловік
Життєві історії 0
Ми з чоловіком жили в достатку. У нас був двоповерховий будинок з лазнею, два автомобілі, дорогий одяг, вдома усе, що потрібно з техніки. Крім того, двічі на рік
Єдине, що мене хвилювало, це те, як сприйме мої нові відносини син. Зараз він навчається в університеті, а моя обраниця майже такого віку як він сам
Життєві історії 0
Мені виповнилось 44, коли не стало моєї дружини. Так склалося, що я не дочекався роковин, щоб одружитись вдруге. Моя нова обраниця ця значно молодша за мене. Юля всього
— Відчуваю, небагато мені залишилося, зовсім небагато… Віра намагалася вмовляти бабусю, але та лише негативно хитала головою: — Ні, Вірочка, скоро вже, зовсім скоро… Я б і рада ще пожити, та зносився мій земний вигляд, – і помовчавши, додала. – Я сама в цьому й винна
Життєві історії 0
Бабуся Віри ніколи не робила помилок. І важливі поради давала «як у воду дивилася». До неї зверталися по пораду знайомі, вона нерідко й відмовляла, посилаючись на самопочуття, але

You cannot copy content of this page