У мене в голові просто не складається, що все, чого ми разом досягли, зруйнується не через зраду/скандали, а ось так. Я дуже люблю цю людину, всі 9 років взагалі ні на кого не дивилася, вкладалася в нашу сім’ю всім, чим могла, і майбутнє бачила тільки з ним
Ми зараз перебуваємо з майбутнім колишнім чоловіком у стадії розлучення – скоро подамо заяву
— Не знаю, чим уже так їй колишня чоловіка, а тим паче його син завадили, але це щось! До мене які претензії? Занадто тепло спілкуюся з колишньою дружиною сина. Ні більше ні менше. А мені з нею треба ворогувати? У волосся вчіплятися? На інший бік вулиці переходити, якщо вона назустріч іде? – усміхається жінка
— Я доросла людина і прекрасно розумію, скільки шлюбів зараз розпадається, на жаль, –
— Тобі спадок відписано, – заявила. – Тобі й догляд за мамою. Ти – молодшенька, найулюбленіша, з тобою мама вічно пестилася. Через тебе вона і сім’ю з моїм батьком зруйнувала, і його самого погубила. — Начебто доросла жінка, сама мати, а таке каже, – дивується Дарина. – Так, син у неї один, зараз йому 22 роки
— Як я зрозуміла, у неї завжди щодо мене якісь ревнощі були, – розповідає
— Ось доростеш до моїх років – зрозумієш. Тобі зараз тридцять і, знаєш, мені теж у душі не більше тридцяти. Я раніше не розуміла, коли так говорили інші… А тепер зрозуміла. І душа моя також юна, і виявляється може закохатися… — Закохатися?! Мамо! Фу! Ти що закохалася в цього старого?! – вигукнула, знову ставши грубою, Даша
Дарина не одразу помітила, що мама повернулася з прогулянки якоюсь іншою: очі блищать, як
— Ох Танюха, яка в тебе шикарна дача. Огірки солодкі. – Хрустів огірочками Сергій. – Назбирай нам із собою. Давно я таких смачних не їв. І редисочки з цибулькою. Таня неохоче погодилася. Огірки тільки пішли, їх ще мало, але братові відмовити не наважилася
П’ять років тому в родині сталася важлива подія. Тетяні Петрівні у спадок дісталася дача.
— Марино, – обурився брат, – їй 7 років, вона ще й ручку в руках не може тримати. — Усе йде з сім’ї, – пожартувала сестра, – подивися на маму, побачиш доньку. Я заходила до вас днями, так Ніна мене зустріла в брудній футболці. Не дивно, що донька неохайною росте
— Записали онука до школи, – цікавиться у своєї знайомої Зінаїда Дмитрівна, – вам
— Вона чотири рази вдова? Ох нічого собі? — Ну ось так, усі чоловіки були її старші на багато років, я не засуджую, але по життю було мамі легко завжди, не працювала, жила тим, що спочатку чоловіки заробляли, а потім вона нерухомість здавала в оренду
— Я їй одразу казала, що вона даремно все це затіяла взагалі, – каже
Літня людина, пам’ять підводить, та й сама по собі людина така. Ось, здається, щойно кликала нас жити до себе в трикімнатну квартиру, а через хвилини кричить, що нам аби що в неї вкрасти, ось тут у неї гаманець лежав, де він? А він під подушкою лежить, сама ж його туди й засунула
— І тут я дізнаюся, що брат тепер ще з дружиною та переїжджають до
— Я так зрозумів, ти, Анюто, теж голодна до цього часу. Мовчки сіли вечеряти. Андрій їв з апетитом. Настя не плакала і теж трохи поїла. — Подзвони нашим мамам, – попросив Андрій, – скажи, що все гаразд, Настя більше не плакатиме… правда, Настя?
Треба щось робити, адже вона зранку нічого не їла… Настя, відкрий, ну хоч на
Почалося все незабаром після виходу тещі на пенсію. У літньої пані зламалися разом холодильник і пральна машина. Засмутилася і розплакалася, Олена з чоловіком і донькою були якраз у неї. — Ну от як так? Де мені тепер нове купити з пенсії, та ще й одночасно?
— Мені іноді вже здається, що це не моя, а його мама, – зізнається

You cannot copy content of this page