Рідне Слово – Сторінка 298

Життєві історії 0

— Сонечко ти моє, радість ти моя, тепер нам жити з тобою вічно молодими, ми не маємо права старіти! За годину квартира гуділа від радісного вереску, навколо розгубленої Ані клубочилися діти Матвія і сестри з сім’ями, і здавалося, що ніде ступити, щоб не зачепити когось. — Але ж подумувала я позбутися… яка дитина в моєму віці

— Синові моєму життя зламала! Це була найулюбленіша фраза Марії Яківни, жінки великої і

Життєві історії 0

Він був явно засмучений і мав вигляд кота, який нассав господарю в капці, але, як і раніше, явно закоханий у неї. І ось дитина народилася і розпочалися наші переговори з юною мамою

Жив чоловік. Ну, як жив — добре жив, заможно, з жінкою років на 15 старшою

Життєві історії 0

Бабуся тільки звинувачувала себе за прийняте колись необачне рішення переїхати в це маленьке місто, яке, на її думку, стало фатальним для всієї родини

Ірині з дитинства море було по коліна. У три роки пішла до садка, а

Життєві історії 0

— Катерино, що трапилося? — повторила своє запитання Тетяна, виходячи у коридор. — Нічого, не піду і все! — відповіла Катерина, залізши на диван і уткнувшись носом до стіни. Після чого почулися тихі схлипування

— Більше я до школи не піду! — крикнула з порога Катерина. Голос її тремтів від

Життєві історії 0

Недбало цілував її, і зникав. Поки його не було, за нами доглядав татів брат, дядько Микола. Наша мамка, мабуть, подобалася йому — він ніколи не говорив про це

Наш з Марійкою батько поїхав кудись на заробітки, і зник, коли я навчався у

Життєві історії 0

— Дівчата рожевий люблять, а тобі блакитний подавай. Але, на мою думку — красиво! Навіть дуже! У тебе чудовий смак, доню! Тепер треба килимок у тон

— Аню, ти всі свої речі зібрала? — Сусідка, тітка Зіна, зайшла в кімнату, де

Життєві історії 0

— Алла, ну кому ти така потрібна? Страшна, товста, ноги криві, волосся як клоччя, зуби нерівні. Пограється з тобою та кине, а ти будеш ридати. Не зв’язуйся

Але вже давно перевалило за тридцять. Все своє життя вона мріяла про просте жіноче

Життєві історії 0

— Петрику, синочку! Невже через неї ти від матері рідної відвернешся?! — Мамо, не я, а ти від мене відвернулася! – обернувся Петро в дверях. – Що поганого ми зробили? Полюбили одне одного? Чим Галя винна? Тим, що старша і діти в неї є? Ех, мамо! Себе почуй! Може й поговоримо потім. Але не зараз! Думай! Обіймаючи ридаючу Галину, Петро трясся в автобусі, що відвіз його з рідного селища, але гіркоти в його душі не було. — Що ж ти плачеш, дурненька? – цілував він мокрі щоки своєї нареченої. – Усе добре буде

— І не хвилюйся за мене, донечко! Мене тут Семен на риболовлю покликав. На

Життєві історії 0

— Батько! Викапаний татусь! — хитає головою Марина. — Гірко, несмачно, а він і виду не покаже!

— Хлопці, снідати! — Марина вже накрила на стіл і розливала по чашках каву. Сину

Життєві історії 0

Виявилося, що бабуся Ірини тихо пішла в інший світ, і все своє майно залишила не як заведено доньці Ларисі, ні навіть навпіл внучці та другому онуку, а ось саме Ірі

Хотілося б поділитися реальним випадком із життя, трапилося це не зі мною, а з