Окей, я можу підтримати його, але переконати, що він не поганий, а просто дивиться на все з песимістичного боку, дуже важко, іноді я вже втомлююся від цього
Зустрічаємося з хлопцем трохи більше пів року, обом по 18 років. Все було чудово
Живемо ми у його квартирі разом із його мамою та його сестрою, справа в тому, що це Київ і житло досить дорого винаймати, хоча я теж працюю, і раніше винаймала кімнату, але було ухвалено рішення переїхати саме до нього, з боку мами та сестри все тільки добре, скарг немає, але ми як жили раніше кожен собі у плані фінансів, так і зараз продовжуємо, коли тільки переїхала почала купувати багато продуктів і готувати, хоча я постійно на роботі, і це досить стомлювало, готувати після роботи з одним вихідним на тиждень
Зустрічалася з чоловіком близько 10 місяців. Люблю дуже сильно, дуже рада, що його зустріла
Коли їдемо відпочивати з чоловіком, тобто разом сім’єю, нікуди теж не ходимо, ні на заходи, лише режим, як у дитячому таборі, прокинулися, тиха година, відбій, але коли чоловік їде з чоловіками, то це постійно веселощі та тусовки, мені теж дуже хочеться іноді відволіктися, одягнути гарну сукню, підбори, але фактично нікуди, чоловік нікуди не хоче йти, питання чому
Із чоловіком живемо разом 8 років, є семирічний син. З чоловіком дуже кохаємо одне
У батька постійного заробітку немає, а мама себе так загнала, що мені не віриться, що це вона, виглядає старше своїх років, спина згорблена, та й взагалі має серйозні проблеми зі здоров’ям, мені дуже шкода її, і я  намагаюся їй допомогти чим тільки можу
Мені 22 роки, так склалася ситуація, що нашій родині довелося переїхати до іншої країни.
Працювала я і продавцем різних товарів, і офіціанткою, і посудомийкою, і покоївкою, та дизайнером, скрізь жах, люди, які спочатку приймають мене начебто нормально, вже через тиждень-два бувають незадоволені, причому я намагаюся виконувати свої обов’язки на повну силу, але пам’яті взагалі немає, розсіяність, я навіть не можу запам’ятати імена та обличчя
Мені 27 років, мене турбує ситуація з моєю роботою. Точніше, із роботами. Я ніде
Робота в мене хороша, мене дуже влаштовує, шкода її втрачати, та й жити на копійки, батьківські подачки вдвох також важко, розумію, що дитина моя і мама мені нічим не зобов’язана, я повинна забрати дочку і сама неб займатися
Я не знаю, як правильно вчинити, боюся приймати рішення, бо будь-яка моя дія обертається
Після декрету дружина пішла на підвищення, її директор запропонував їй вищу посаду, з цього ж моменту стали змінюватися відносини між нами, дружина стала більш зарозуміла, з’явилася зарозумілість по відношенню до мене, тоді не надавав цьому значення, а дарма
Перші роки подружнього життя все було чудово. Ми любили одне одного, і було все
Вдома чоловікові я була не цікава, тому дуже засмучувалася від цих думок, ось одного разу чоловік знайшов наше листування з ним, пішов із дому, було багато скандалів, начебто фізично не зрадила, але все ж таки, спочатку мені було соромно йому це говорити, я зізналася, що ми цілувалися
Я живу із чоловіком 10 років, двоє дітей. Перші 5 років він ставився до
Мені від бабусі дістався будинок, не могла його оформити на себе та оформила на чоловіка, я виросла в цьому будинку і почала там жити після заміжжя, я розлучилася з чоловіком півтора роки тому, зараз я трохи прийшла до тями, він налаштовує сина проти мене, як тільки я подала на поділ майна
Чоловік забрав у мене будинок і привів у нього свою коханку. Ми з чоловіком
Від моїх батьків мені у спадок перейшов будинок, я туди не їздила, будинок у передмісті, син вирішив трохи привести його до ладу і їздити туди з сім’єю, як на дачу, у мене є племінник (син моєї покійної сестри) він теж туди приїжджає і гроші на ремонт теж давав
У мене син та дочка, 45 та 39 років, чоловіка не стало два роки

You cannot copy content of this page