Місяць: Грудень 2024
— Ти не потрібен своєму батькові, він не повернеться, – жорстко сказала бабуся. П’ятирічний Олексій заплакав, Тетяна обійняла його і гнівно подивилася на матір: — Навіщо бути такою
З самого ранку Катерина носиться, як заведена. Сьогодні у них будуть гості. Господи, та вона вже й забула, як це, гостей зустрічати, та що вже там і не
— Привіт. Як справи? — Привіт. Усе нормально. Кожен ранок Олени Вікторівни починався з дзвінка чоловіка. Це був своєрідний ритуал. Щось середнє між турботою і звичкою. Так, він
— Скажи чесно, де це тебе так нагодували, що від моєї їжі верне? — Ну, ти скажеш, Люба: «верне». Ситий я, ось і все. У Коляна повечеряли, у
Ніні не хотілося залишатися на Новий рік на самоті, але цього разу в гості ніхто не кликав. Зазвичай вона запрошувала до себе сина з невісткою або сама йшла
— Ще хтось готує олів’є та оселедець під шубою? Серйозно? Ми що, в минуле століття потрапили? Я таке не їм, вже вибачте. Світлана Іванівна з хвилюванням дивилася на
Валі у спадок від двоюрідної бабусі дістався маленький будиночок у селі недалеко від міста. Спочатку дівчина хотіла його продати, але все якось покупців не знаходилося. А потім на
Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років… У наш час
— Що будемо робити на Новий рік? – запитав Андрій у дружини за тиждень до свята. — А що ти пропонуєш? – не відриваючись від телефону, відгукнулася Ірина.
— Ксюшо, це що таке? Ти що, викинула мамині солоні огірки? — Васю, ну звісно, – зітхнула Ксенія. – Вони давним-давно забродили… І м’які. Їх же їсти неможливо… —