Автор: Selena

— Якби в добі було не двадцять чотири години, а хоча б годин тридцять, тоді можна встигати й удома, і на роботі, і дітей у садок, і самій

— Навіщо залишила, якщо грошей навіть на туалет немає? – літня, неосяжних розмірів, жінка, що сиділа на табуретці біля дверей з маленькою вивіскою «туалет», кивнула в бік живота

— Слухай, ну по дві тисячі з носа – це грабіж серед білого дня! Я розумію, гривень по п’ятсот скинутися, а на дві тисячі що там брати? Вона

— Єгоре, привіт. А ти Артемка забрав із дитячого садка? – Аня говорила схвильовано і швидко. — Я? Ні. А чому я? – відповів запитанням на запитання чоловік.

— Дмитрику! Братику, ти тільки не хвилюйся… Від цих слів у Дмитра всередині все похолоділо. Коли сестра починала розмову такими словами, чекай біди. Востаннє після такого вступу вона

У напівпорожній квартирі було надзвичайно тихо. Григорій відчинив двері своїм ключем і увійшов усередину, він нікого не попереджав, що повернеться так скоро. Різкий порив потягнув вхідні двері всередину

Подружжя Світлана та Іван жили на околиці невеликого міста, саме в тому місці, де їхній триповерховий будинок був останнім у низці багатоквартирних будинків старої споруди. Далі починався приватний

У Наді зранку був піднесений чемоданний настрій, який може бути тільки в перший день довгоочікуваної відпустки. Сьогодні вони з чоловіком Володею їдуть у відпустку! Ні, ні не за

«Я соромлюся твоєї матері, давай, на весіллі її не буде»… — Давай скажемо, що твоя мама захворіла? Га? Гості зрозуміють. — Як захворіла? – сторопів молодий чоловік, який

“А морозець добре так щипає щічки”, – подумав Анатолій Васильович, поспішаючи до машини, – та й не морозець, а справжній мороз, – бурмотів він. Щоб скоротити шлях, пішов