Автор: Selena

Яна була впевнена, що батько любив її маму і переживав про те, що трапилося. Сама вона досі не могла змиритися з тим, що матері більше немає. Минуло півроку,

— Артеме, я не зрозуміла, вона що, пожартувала? — Ні. — Слухай, як так можна, а? — Ти не знаєш мою матір. Можна, та ще й не так! –

Про те, що вони не пасують одне одному, Лев Валентинович зрозумів, коли прочитав у її анкеті: улюблена страва – окрошка на кефірі. — Це взагалі законно? – запитав він

— Тату, нам сьогодні мають привезти нову пральну машину, а трохи пізніше – забрати стару на смітник. Ти зможеш почекати в нас удома вантажників і проконтролювати це все?

Був у моєму житті епізод такий, що я досі мучуся муками совісті. І ніяк не можу себе пробачити, хоча стільки років минуло. Хтось скаже, не звинувачуй себе, хтось

— Сашко, досить просити в мене грошей! – кричала жінка на сина. – Скільки можна, мені самій не вистачає. А ще ти клянчиш! То тобі джинси, то кросівки

Урожай картоплі цього року зашкалив. Ганна, дивлячись на цілу купу, задумливо сказала: — Синку, треба продавати. Ой ну куди нам скільки? Син Славко ліниво кинув: — Худобі згодуємо.

Я посварилися зі своєю найкращою подругою через її сина. Бо вона не хоче відшкодовувати збитки. Опинилася я в такій ситуації, де зрозуміла, що люди зовсім не дорожать дружбою,

Я заміжня за чоловіком якому 45 років. У мене від першого шлюбу є дитина-інвалід. Не важка, сама їсть, говорить, ходить до туалету, така собі “сонячна дитина” – 16

Я вигнав дружину з дому. І мені не по собі зараз. У шлюбі ми два з половиною роки. Є спільна дочка, якій 2 роки. Мені 34, дружині 25.