Потягнувши за блакитну стрічку, Люба розв’язала бант і відкрила коробку. Усередині лежав маленький, круглий торт, на якому блакитними літерами було написано: сестро, зустрінемося в грудні. Мама і вітчим переглянулися. Виглядали вони дивно, немов на дворі був Новий рік, і вони сховали подарунки під ялинкою, а Люба їх не помітила
Їх звали однаково. Люба не могла зрозуміти, навіщо батькові називати своїх дочок одним ім’ям. Мабуть, у його житті було занадто мало любові, такий ось каламбур. Іронічно було й
— Сергію, та як ти можеш навіть поруч із нею йти. Кричала мати на весь парк. Ти подивися на себе та на неї. — Мамо, перестань влаштовувати концерт. Сердився Сергій
Сергій відвіз дружину та дочку до села і щоб поїхати з коханкою на море. Але повернувшись додому зрозумів, що для нього найголовніше — його родина. Сергій не знав,
Коли в матусі закипають мізки від моїх примх, вона відвозить мене до села до бабусі. Я люблю бабусю, вона ніколи не гнівається на мене і не ображає
Я дурненький. Так стверджує моя мамця. Я їй вірю, вона ж у мене грамотна і добре знає життя. А ще, моя матуся гарна, і як усі гарні жінки дуже
Квартира добротна, цінник порадував. Зустрілися з господарями, подивилися квартиру, все влаштувало, уклали договір і ось у нас шикарна квартира в нашому розпорядженні. Поки не настала ніч і ми не лягли спати. Прокидаюся я від того, що мені ковдри не вистачає, очі відкриваю і бачу, що моя дружина лежить гола
Історія в мене така: у нас, моєю з молодою дружиною постало питання про оренду квартири (ту яку ми винаймали, господарі вирішили продати), шукали за оголошеннями, і ось тут
— Сашко! Я ж тебе відразу впізнав, ще тоді, коли корми розвантажували… Будь-якого вона чекає! Без рук, без ніг, будь-кого! А ти з руками-ногами, що ж ти ховаєшся? Ти ж нас навчав, брате — не бійтеся нічого і нікого! Може, тому ми й вижили, що твох слова пам’ятали
В селі у Київській області жила жінка, Марією звали. Чоловіка ще до війни не стало. Під лід ранньою весною провалився, але вибрався. І захворів. Страшна гарячка була, не
— Дочка ювеліра виходить за вантажника! Ганьба! А Ліда сказала: — Так!
Спочатку Лідочка вилила в миску склянку кефіру. Додала яйце і почала збивати суміш виделкою. Справа звична. Вона робила це думаючи про інше. Потім додала трохи оцту і ложку
Як я зрозуміла, Ліза намірилася спокусити пасинка власного батька, ходила напіводягнена, могла підійти і обійняти. А через рік приблизно після нашого одруження свекруха зізналася, що вона мріяла про те, щоб Ліза стала її невісткою. — А що? Я дівчинку знаю, виховувала як рідну, квартиру б їй із моїм сином батько залишив, ні про що переживати не треба було б. Але син вирішив інакше, тебе вибрав
Одружилися ми з моїм чоловіком 3 роки тому, йому тоді було 25 років, мені 27. Жити відразу пішли на орендоване житло, хоча свекруха спочатку пропонувала інший варіант. Річ
Досить вишукувати недоліки в сестрі. Вона он які нагетси посмажила. Ходімо. Пригощу.  — Мамо, це шкідлива їжа. У тебе високий холестерин.  — Жити взагалі шкідливо. То краще я проживу, вживаючи смачну їжу, ніж буду салатний лист жувати і покину життя від туги, – намазуючи масляний жирний нагетс кетчупом, сказала Василина Гнатівна
— Знову каша! От Оленка б мені рибних котлет приготувала! – зморщилася Василина Гнатівна, мати Тані. — Мамо, та годі вже про Олену говорити! Втекла твоя Олена, тільки
Вікторія вже й на пенсію вийшла, а Віктор усе працював в іншому місті. Дружина кликала чоловіка додому, але він не кидав високооплачувану роботу, говорив, що ось допрацює до пенсії, тоді приїде назовсім
Вчорашній дзвінок чоловіка застав Вікторію зненацька. Вони вже десять років живуть у різних містах. Ні, не розлучалися. Просто Віктор поїхав на заробітки, та так там і прижився. Гроші
Поки тобі немає вісімнадцяти, я тобі платитиму гроші, невеликі, на їжу, одяг тобі вистачить… Потім сама, не знаю, як складеться твоє життя, але я не хочу бути такою самою, як ті батьки неблагополучних дітей, витягати тебе з дурних компаній, ловити за руку, коли ти крадеш, а ти почнеш красти, виховувати твоїх нагулянних дітей
Ольга чекала на чоловіка з роботи, вона давно відчула, як щось витало в повітрі, затримувалося в кімнаті, коли він читав з посмішкою в телефоні, приходило разом із чоловіком

You cannot copy content of this page