До того, як я вийшла заміж за Назара, у мене була своя двокімнатна квартира, невеличка, але затишна і в новому будинку
До того, як я вийшла заміж за Назара, у мене була своя двокімнатна квартира. Невеличка, але затишна і в новому будинку. Жила я тоді ближче до роботи, а
Мама працювала вдома, бо як тут на роботу підеш, коли в хаті стільки ротів, та ще й господарство велике – город, корова, свині, кури, вівці, жили ми на одну татову зарплату, але не голодували, та й одягненими були, хоч і скромно
У нашій сім’ї було шестеро дітей. Батько у всіх один, а от життя різне у кожного склалося. Ми росли у невеличкому селі, де кожен день був боротьбою за
Ми швидко закрутили роман, і через кілька місяців я вже стояла у білій сукні біля вівтаря, переконана, що це початок чогось прекрасного
З Олегом я познайомилася, коли мені було двадцять чотири. Він був старший на вісім років, і в його очах було щось таке, що притягувало мене, як магніт. Чоловік
Андрій мій, знаєте, людина щедра, допоможе кожному, чи то другу квиток на літак купити, чи то порадити, куди краще на відпочинок з’їздити, ще й частину витрат покриє
Мій Андрій – справжній чоловік, на якого можна покластися. Старший він за мене на 17 років, і це видно у всьому: у його рішеннях, у спокої, який він
Коли Ігореві було шістнадцять чи сімнадцять років, його батьки просто виставили його з дому, без нічого, з мізерною сумою в кишені, він поїхав до Харкова вчитися, щоб хоч якось вижити
Життя ніколи не було легким. Я знаю це добре, бо в свої 35 років вже встигла побачити багато. І от вже чотири роки як я заміжня за Ігорем.
Мама постійно поруч, і це, мабуть, єдине, що тримає мене на плаву, якби не вона, я б давно з’їхала з глузду.
Мені тридцять п’ять, і життя, здається, вже не раз перевіряло мене на міцність. Мій перший шлюб, який здавався тоді надійною опорою, розбився, наче скло, після п’яти років разом.
Та я вдома приберу, – говорила йому дружина, – серіал подивлюся, книжку почитаю. Буду нудьгувати. Якби ти знав, як я хочу з тобою поїхати, поратися на городі, допомогти твоїм. Але не можна. У нас дівчатка полуницю на роботу принесли недавно, я половинку ягідки відкусила, так добре що ліки були з собою. — Навіть заплакала, – обурювався Діма, – і телефоном говорила, сумує, мовляв. Удома сидить. А вона в Тані на дачі нудьгує. В обнімку з котом і собакою, з тарілкою полуниці і пишним різнотрав’ям
— Мамо, дивись, що я знайшла! – покликала Зою Тарасівну молодша донька, – фото нашої Діаночки! Ні, не в неї на сторінці, я навмання відкрила дівчинку, яка в
Марічка казала, що я морила її голодом, не займалася здоров’ям, це було так боляче чути, що я іноді просто не могла вірити своїм вухам
Моя старша донечка, Марічка, була для мене всім. Коли їй виповнилося 13 років, все змінилося. Колишній чоловік, Петро, раптом захотів бути батьком. До цього він був зайнятий побудовою
Ніна, коли дізналася про те, що матері не стало, була в бурхливому захваті, всі її проблеми тепер вирішаться! Нарешті вона разом із дітьми поїде з цього маленького селища у велике, красиве місто. Добре, що сестри теж вже немає в живих, спадщину ділити не доведеться.
Ніна, коли дізналася про те, що матері не стало, була в бурхливому захваті, всі її проблеми тепер вирішаться! Нарешті вона разом із дітьми поїде з цього маленького селища
В село не ходять електрички, і автобус тільки один на день — зранку о шостій і ввечері о дев’ятій, батько возить мене машиною, коли може, але це теж рідкість
Мене звати Катя, і мені всього 18 років, але життя вже випробовує мене на міцність. Весь цей час я жила з мамою в маленькій квартирі, що дісталася нам

You cannot copy content of this page