Рідне Слово

— І по грошах вона абсолютно не нужденна, – знизує плечима Карина. – І відпочинок може собі дозволити, і доглядає за собою, ходить у салони на різні процедури. У неї пристойна зарплата, одягається модно. Я це кажу не до того, щоб якось очорнити матір чоловіка, мовляв, сама живе, а нам із житлом не допомагає. Ні. Я кажу до того, щоб було зрозуміло, що видимих причин так чинити з власним сином у неї абсолютно не було. Та й я з нею не конфліктувала. І вона завжди ввічливо й коректно зі мною спілкувалася

— Ми взагалі спочатку нічого не зрозуміли: як так? Бабуся завжди була рада нам,

Життєві історії 0

Марина чула, як грюкнули двері за подругою свекрухи. А потім і вона сама намалювалася в кімнаті. «Чула все, так?» – кивнула вона на напів зібрані речі, – виправдовуватися не буду, як говорила, так і думаю. Якщо любиш Костика, то пожалій його. Ну навіщо ти йому така? Йому потрібна така, щоб не соромно було людям показати. Та й дітей йому треба, а яка з тебе мати?» Ось тут Марина плакати не стала. Не змогла просто. Закостеніла вся. Швидко дозбирала речі й кулею вилетіла з квартири. Навіть двері за собою не зачинила

Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе… Марина плакала

Життєві історії 0

Цього вечора Ніна Петрівна довго не могла заснути. Вона все бачила перед собою личко Галі, її наполегливе бажання пригостити, смішні танцювальні «па» і витончені поклони. Дівчинка немов маленький горобчик впорхнула в її закам’яніле серце і розбудила материнську любов і ніжність, що давно спала. Пів ночі Петрівна згадувала своє життя, картала себе, що не вийшла знову заміж, не спробувала знайти собі чоловіка, і за те, що дітей немає

Ніну Петрівну у дворі всі хлопчаки обходили боком. Пенсіонерка була суворою, не любила шуму,

Життєві історії 0

— Мене звісно це напружувало, – каже Поліна, – але чоловік пристойно заробляв, тож тільки готування лягало на мої плечі. Самі знаєте, який апетит у трьох здорових хлопців. А ще й я, і дитина. Максим допомагав. Мив посуд після гостей, щоправда так, щоб друзі про це не знали. А два роки тому сталося майже одночасно дві події, які перевернули не надто мирне, але все ж таки усталене життя сімейства

Чоловіки про жіночу дружбу висловлюються зневажливо. Напевно тому є певні причини і численні історії

Життєві історії 0

— Тобі хороші гроші платять, не вигадуй. Просто треба працювати і все. Ну і не попити чайку з колегами? І що? Зараз узагалі з роботою важко, треба триматися за те місце, яке є. Не вигадуй. Накричали? Подумаєш, начальство воно таке. Не женуть же, премій не позбавляють. Валентина залишилася, прислухалася до чоловіка, подумала: а може, й справді, вона просто депресує? Але час минав, а працювати ставало дедалі важче, моральний стан – пригнічений, фізичний – ні на що немає сил

— От віриш, перша думка вранці про те, коли ж це все закінчиться, вставати

Життєві історії 0

– І це все?! – здивовано вигукнула вона. – Та що ти, кохана! – радісно відповів Семен. – Яке там усе! Це тільки початок! Тут посуд і постільна білизна. А тут книжки, свічки. Про всяк випадок. Раптом світла не буде. Ще мило і пральний порошок. Коли всі речі було перенесено, Семен і Олеся стали їх розбирати і розкладати по місцях. При цьому вони звірялися зі списком. Коли все розклали і перевірили, настала ніч. Пора було лягати спати. – Важкий сьогодні день був, – промовив Семен, засинаючи. – Якби ти знала, скільки мені довелося винести всього. Адже поки я речі збирав свої, Ірина постійно поруч була, – фантазував Семен

Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з

Життєві історії 0

— Приїхали вони з Артемом до свекрухи після тривалої перерви в кілька тижнів, а та з животиком! І таким уже пристойним, місяців 5 напевно. Сестра не сказала ні слова, і сама сваха промовчала. Так, зараз і пізніше матерями стають вдруге або втретє, і я б нічого не сказала, якби не з’ясувалося, що цю пізню дитину, пані зібралася без чоловіка підіймати на ноги! – продовжує Ксенія. — У неї розум є? В її роки, та без чоловіка. А утримувати її хто буде? – обурена подруга

— Ні, я незадоволена їхнім шлюбом, потрапила моя Настя як курка в окріп із

Життєві історії 0

— З нянею, гроші напевно черговий мужик дав, няня Ірині й зателефонувала, так і так, мені за тиждень ще оплачено, а як далі – вирішуйте, якщо опіка прийде, то я змушена буду Тимофія їм передати. Ну і все, Ірина одразу ж полетіла і хлопчиська до себе притягла. Ми думали, що на кілька днів, а з’ясувалося, що вона його хоче залишити. — Я йому хрещена, у мене ближче за Настю подруги не було, – заявила Ірина чоловікові і свекрусі. – Тимоху ніхто не візьме, йому в дитбудинок йти? Не переживай, ми його квартиру здамо, хлопчик отримуватиме пенсію, ми оформимо опіку, а потім, можливо, усиновлення

— Люди довго думають, чи брати в сім’ю дітей родичів, і не завжди позитивне

Життєві історії 0

— Мамооо… Вона пішла. Я не могла її наздогнати… – ридала Ліза, коротко і судорожно схлипуючи. – Я до мами хочу-у-у-у. Коли вранці вона розмазувала ложкою по тарілці кашу, приїхав тато. Ліза вискочила з-за столу, з криком кинулася до нього. Тато підхопив її на руки, притиснув до грудей, а Ліза заглядала за татове плече, але мами там не було. — Мама вдома мене чекає? – з надією запитала вона. — Ні. сонечко. Вибач, треба було відразу тобі сказати. – Тато опустив Лізу на підлогу, не дивлячись їй в очі. – Мама… вона стала янголом

— Бабусю, а коли мама з татом приїдуть? – Ліза стояла поруч і пильно

Життєві історії 0

— Добрий день, не підкажете, що у 84 квартирі відбувається… — У сусідів?! – здивувалася жінка, – Так там давним-давно ніхто не живе. — Що ви! Там постійно плаче дитина ночами! Але жінка тільки знизала плечима, і поспішила у своїх справах. Може просто наснилося? Ну вже ні! Це точно був дитячий плач, реальний. Через постійне занепокоєння і недосипання Наталя змарніла, зблідла і стала виглядати розгубленою

Страждаючи від безсоння вкотре, Наталка знову чула несамовитий дитячий плач з сусідської квартири. “Та