Тут Борис зрозумів, що настав час відповісти на випад дружини. Він підвівся, крякнув, подивився на онуку, що зовсім притихла, знітилася, і заговорив: — Не слухай її, внученько. Послухай краще свого мудрого, на відміну від баби, діда. Не будь такою скандальною, як вона. Присікай одразу скандалістів. Не водися з ними! Не будь такою буркотливою як твоя баба! Намагайся в усьому бути схожою на свого благородного діда, вкрай змученого твоєю недбайливою бабцею! Будь здоровенькою і щасливою. За тебе
— Розлучення! – заволав чоловік. – Завтра ж піду до суду із заявою! Жодної
— Ви, справді, готові тягнути за двісті кілометрів контейнери і каструлі з їжею? – не розуміла Таня. – Вам із батьком доведеться витрачатися на продукти, потім на бензин, а я не пригадую, щоб ви були дуже заможними людьми. — Ну, вже домовилися, тож нічого страшного, – переконувала її Тамара. – Ми обіцяли твоїй свекрусі, що все буде добре. Та й нам із батьком буде втіхою можливість зайвий раз онука побачити
— Ну і навіщо нам таке святкування Нового року? – обурено запитувала Тамара у
Мама завжди каже: — Навіщо мені нова кофта, я все одно стара. Краще вам із онукою грошей дам
Моїй дочці Ірині 25 років. Нещодавно вона зібралася заміж. Підготовка до весілля йшла повним
— А шоколадку тобі можна подарувати? Так просто? — Так просто можна. Я віднесу сестрі. Їй п’ять років вона любить. Дякую, тітко
Стоїть хлопчик років дев’яти на узбіччі біля траси. Продає гриби. Під’їжджаємо. Купую лисички. Цікавлюся:
Начебто бабусю 90 років перевезли в найкращі умови — туалет теплий, диван, столик з тарілкою… Будинок продали в селі і живність теж. Як сліпа старенька сама житиме? Ось онука взяла її до себ
Одна жінка середнього віку привезла до себе свою бабусю, яка від старості стала сліпою. Їй
Сусіди засуджують і посміюються, але проходячи повз зарості живих троянд, милуються, ні в кого більше таких у всьому селі немає. Сама Ельза своїх красунь, як за дітками доглядає, підгодовує, поливає, від холоду вкриває, навіть ніби розмовляє з ними
Старий будинок виявився нікому не потрібен і стояв все літо, сумно дивлячись запиленими вікнами
— Мамо, мені його тітка віддала. Сказала, що його Муркотик звуть. І ще сказала, що ти будеш рада і щоб ми з тобою його берегли
Коли Валерій приходив до Зінаїди, вона буквально на очах дуріла. Це від щастя. Метушилася,
Ще півтора року тому чоловік і свекруха кружляли навколо Оксани і вмовляли зважитися на другу дитину. Тепер вона чула тільки невдоволення і вічні претензії у відповідь на прохання про допомогу або необхідність у грошах. — Одна дитина в сім’ї виросте егоїстом, і взагалі, Дарині потрібен братик, а Петрику – спадкоємець, – висловлювалася тоді Галина Петрівна. — Спадкоємець престолу, титулу чи родинного замку? – не розуміла Оксана. – Зараз час важкий, нам хоча б одну дитину нормально на ноги поставити і все необхідне дати
Оксана складала список необхідних покупок і намагалася зрозуміти, на які пункти його можна скоротити
Настя накупила прикрас, по всьому будинку були тепер розвішані новорічні вінки з ялинових гілок і фігурки снігових ангелів. Дванадцять червоних тканинних чобітків відважно охороняли книжкові полиці, свічки в кришталевих свічниках прикрашали стіл. — А ялинка в нас буде? – запитала Настя. – А то я завтра кульок зібралася накупити… — Ялинку? – цього Юра вже очікував. – А чи не перебір? — Ти що! – обурилася Настя. – Який же Новий рік без ялинки? — А куди нам її ставити? – Юра окинув поглядом вітальню
Настя з нетерпінням чекала Нового року. Юра потурав дружині. Для них, це був особливий
Роман поїхав на роботу, спокійно витримавши величезний затор, серед водіїв, які нервували і сигналили. Звичайно, всі були трохи на взводі. Сьогодні тридцяте число, останній робочий день перед новорічними святами. Усі метушилися, нервували, передчуваючи завтрашнє застілля зі своїми сім’ями. Тільки Роману нікуди було поспішати. Він був самотній і ще не знав, де відзначатиме Новий рік
Роман брів через кучугури, провалюючись у сніг по коліно. Чоловік абсолютно не розумів, де

You cannot copy content of this page