Життєві історії 0
Мовчки встала і закрила клас зсередини. Обвела поглядом притихлих через її грізний вигляд дітей, і твердо сказала: — Встаньте ті, у кого хоча б раз плюнув Рома. Встали практично всі. — Ми не раз говорили, що це дуже неприємно, огидно, але він нас не слухає. Я думаю, він просто нас не розуміє. Зараз ми всі разом йому пояснимо
Цей випадок стався в школі ще в далекому 1986 році. Свідки, а це були
Життєві історії 0
— Марійка мене на фейсбуці знайшла. Я спочатку не зрозуміла, хто це до мене в друзі напрошується: якась Мері Петтерс (у цю мить Катя ледве не подавилася від несподіванки), а потім придивилася до фотки – а це Перевишко! Просто прізвище інше й ім’я. Списалися з нею, вона все й розповіла
Якось увечері Катя відкрила сторінку чоловіка на фейсбуці. Несподівано. Просто переплутала закладку на комп’ютері.
Життєві історії 0
Вона металася між лежачою свекрухою, власними дітьми, чоловіком, роботою, сімейними турботами. А Микола в цей час… благополучно зустрічався з іншою жінкою. Наталя спочатку ні про що не здогадувалася. Їй і на думку не могло спасти, що чоловік, який значно старший за неї і вже наближається до пенсійного віку, на таке здатен
Наталі виповнилося шістнадцять, коли вона познайомилася з дядьком Колею. Чоловікові на той момент було
Життєві історії 0
Куди скаржитися? Хто допоможе? Ночами плакала і молила Господа, щоб забрав її до чоловіка. Краще піти, ніж жити в такому кошмарі. Ніколи не думала, що їй доведеться доживати свій вік ось так – голодною і в сльозах, із таким сином, який краде гроші у власної матері. Ось так і стала Антоніна гостею у своїй квартирі
Антоніна встала пізно. Поспішати нікуди, на пенсії вже сім років, піклуватися нема про кого.
Життєві історії 0
Матусю, ти не переживай, у нас усе добре. Тільки страшно вдома самій, поки Семен до корівки ходить. Тата ніколи немає, але я й не хочу, щоб він приходив, він увесь час пахне несмачно та сміється… А ще Нінка сказала, що мене скоро в дитячий будинок здадуть, бо я нікому не потрібна. Я сказала, що це неправда, а вона дражнилася. Я їй як дала, а потім її мама прибігла, сказала, що я сирота, мене всі кинули, тому я невихована. Я вихована, матусю, тільки навіщо вона обзивається. І в дитячий будинок я не хочу
Семен насилу підняв відро з молоком. —Ну, все, Зорько, на добраніч. Корова, ніби теж
Життєві історії 0
— Та ти сама вже однією ногою на тому світі, стара, куди тобі ще собаку? Але побачивши, як по зморшкуватих щоках бабусі котяться горошини сліз, засоромився, простягнув їй цуценя і сказав
Життя в Уляни Петрівни було нелегке — трьох синів виховувавала практично одна, чоловік був холодним
Життєві історії 0
— Воно на зупинці, за околицею, в ящику пищало. — Кошеня згорнулося під долонькою клубочком. — Хтось його викинув. Не виживе. — У онуки наверталися на очі сльози
— І навіщо вонj мені? — казала бабуся Поліна. — Ну, ба! — Олька тримала на
Життєві історії 0
— Зрозумій, я хочу бути щасливою! А для цього потрібна повноцінна родина. Ти ж хочеш, щоб у тебе з’явився тато? — Запитала Юля
— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Свєти. — Чому? Ми ж планували піти до
Життєві історії 0
— Ну щодо Ліди, хто ж її не знає в нашому селі. Вона вже з усіма встигла перебрехатися, повз нікого не пропустить і не поступиться. Тобі з нею важко буде. Ти мужик спокійний, терплячий, але терпець теж має свій кінець
Григорій стояв біля могили матері, її щойно поховали, сліз не приховував, вони текли самі
Життєві історії 0
— Довго не їхав ти. Чекала Олександра, щороку чекала. Ось, казала, синок приїде, онука покаже, хату на нього відпишу… Чекала-а… Заготовки кожне літо для вас готувала, на ганку сиділа, на дорогу дивилася…
Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але

You cannot copy content of this page