Головна

Selena

Наталя штовхнула двері ногою і вийшла з кімнати, а Олена розгублено застигла, не розуміючи ще, що сталося щойно. Здається, її вигнали з дому… Голова працювати категорично відмовлялася. Олена намагалася вхопитися хоч за якусь думку, яка дасть відлік рухатися далі, але вони пурхали рваними клаптями, не даючи зосередитися
Життєві історії 0
— Мамо, ти що?! Що ти робиш? – Олена мало не плакала, дивлячись, як мати викидає з шафи нехитрі її пожитки. Червона сукня в горошок, її улюблена, недбало
Віра глянула на календар – третє вересня, їй сьогодні лягати в клініку! А що це тоді було сьогодні вночі? Цей дивний дзвінок від Аліни о шостій ранку, що це було? І її страшні слова, що Віри більше немає, і ці сльози відчаю її чоловіка? Це був сон чи … чи Віра побачила майбутнє, де її вже немає
Життєві історії 0
Мобільний задзвонив так різко, що Віра аж підстрибнула на ліжку. Дзвонив телефон чоловіка, але Федір навіть не ворухнувся – спав як бабак! На годиннику була шоста ранку, хто
Дивно, що ця Валька в його кімнаті робить так пізно? Наталя встала на колоду і зазирнула у віконце. Краще б вона цього не бачила, там були Андрій і Валя, він цілував її і шепотів усе те, що й Наталі
Життєві історії 0
Юрко відчинив двері, побачив, що мама на кухні, і хотів тихенько прошмигнути в кімнату. Але вона почула і крикнула, — Юро! А ну йди сюди, чого ховаєшся? Юрко
— Бачиш як заговорили! Треба ж, шановні люди, соромно їм! А відколи це в нас праця ганебною стала? З яких це пір у нас працювати соромно? Ніби як у школі викладають, що всяка праця у нас у пошані, всяка робота потрібна та корисна. Це з чого раптом я вас зганьбив? Невже десь посеред міста купу в штани наклав на очах у всього чесного народу? Або мільйон вкрав, та з вами не поділився
Життєві історії 0
Вероніка соромилася свого діда. До сліз соромилася, до червоних щік. У всіх діди, як діди, пристойні на вигляд люди похилого віку, а в неї що? Дід двірником працює!
Що старшою Оленка стає, то сильніше в ній міцніє впевненість, що багато чого вона робить не так, як треба. І всюди цьому знаходиться підтвердження: і забутий до ранку віршик, і розбита за обідом тарілка, і порвані на прогулянці штани, але найвірнішими ознаками цього «не так» були надуті мамині губи й проціджене: — Усі діти, як діти, а ця
Життєві історії 0
Приблизно в п’ятирічному віці Оленка почала розуміти, що з нею щось не так. Ось узяти до прикладу випадок. Йде Оленка з мамою спекотного, сонячного дня широкою красивою вулицею
Хлопчисько біля метро продавав кота. На аркуші зошита було виведено великими літерами: «Продаю кота, дешево». Біля його ніг лежала сумка, усередині якої хтось перевертався. Найімовірніше, той самий кіт. Люди квапливо пробігали повз, байдуже ковзали по хлопчику поглядом. Усі поспішали додому: на вулиці холодно, кінець грудня, дме мерзенний, противний вітер, кидає в обличчя колючий сніг, не до котів
Життєві історії 0
Хлопчисько біля метро продавав кота. На аркуші зошита було виведено великими літерами: «Продаю кота, дешево». Біля його ніг лежала сумка, усередині якої хтось перевертався. Найімовірніше, той самий кіт.
Незабаром приїхали свати з села… По осені весілля відгриміли. Те саме, на якому Тамара Вікторівна постійно лила сльози. Впала в істерику на другий день, коли гості нареченого катали її в садовій тачці та виваляли в брудній калюжі, приготованій з вечора. Усім смішно, а їй огидно
Життєві історії 0
Гуляло весілля на селі. Усі відчайдушно веселилися. Наречений із нареченою націлувалися на рік уперед – губи червоні, горять, так багато їм бажали щастя. Гостей було чоловік 150, за
Борис, немов враз осмілів, обвів очима всіх присутніх і урочисто повідомив, мовляв, а ось не буду, і все тут! А то дивіться, взяли моду! Їй-Богу, ненормальні! У всіх нормальних, пристойних сім’ях борщ належить їсти строго на обід, і ніяк інакше. А якщо борщ на вечерю їсти, то отже, і сім’я ненормальна, і люди, у сім’ї цій живуть, ніякі не пристойні, або ж в злиднях
Життєві історії 0
Наталя, розливши по тарілках борщ, що залишився з обіду, порізала хліб великими скибками, дістала з морозилки сало, порізане заздалегідь, нашвидкуруч покришила огірок, розігріла круглу молоду картопельку і покликала
За той час, поки Олена росла, у неї змінилися три вітчими. — Ну не сидіти ж мені одній, – говорила Ірина Петрівна доньці. – Адже ти у мене зʼявилась у двадцять років, для себе і не жила, вважай. Олена беззаперечно знайомилася з черговим дядьком Юрою або дядьком Сашком. Поводилася слухняно і ввічливо. А вечорами, вже лежачи в ліжку і дивлячись у стелю, мріяла: «Господи, скоріше б я вже виросла. Як же набридло всім догоджати, відповідати і мовчати! Ось поїду від мами і заживу своїм справжнім життям»
Життєві історії 0
Олена тихо плакала, боячись розбудити Сергійка. Але ж їй здавалося, що запас сліз вона вичерпала ще півроку тому, коли аварія забрала в неї чоловіка, Ігоря. Виявляється, ні. Безробіття,
Згадала Катя, як ще бабуся в дитинстві, піднявши голову до неба, просила Бога послати дощик у разі посухи або, навпаки, тепла, щоб погріло яскраве сонечко землю, щоб людям бути з урожаєм. — Напевно, чи просимо погано нині, чи слухати нас уже не хочуть там, на небі
Життєві історії 0
Усе, все пропало! Катерина Федорівна з тугою дивилася на те, як результати її багатоденної праці знищила безжальна стихія. Полікарбонат з теплиці розтріпало так, що листи валяються по всьому

You cannot copy content of this page