Невже він обрав мене через неї? Невже тільки… – вона встала й обійняла бабусю, уткнувшись їй у плече і витираючи сльози. — Дурнувата ти. Звичайно, спочатку його вразила схожість, тому що він давно не бачив тебе. З дитинства. Адже чоловіки закохуються в один тип жінки. І найчастіше вони схожі на його матір. Це закон природи. А дівчатка обирають чоловіка, що нагадує риси її батька, – терпляче пояснювала бабуся, гладячи онуку
Наталі було десять років, коли батьки розлучилися. Для неї було дуже боляче дізнатися, що в батька в місті, куди він їздив працювати з їхнього селища, була друга сім’я…
— Та мені, власне, взагалі нічого не треба, а тільки не діло це, що на весіллі ти при всіх скажеш, що квартиру сім’ї молодій даруєш, а на ділі Наталки ця квартира буде в одноосібному володінні, а синок мій начебто й ні до чого. — Так син твій і так не при справах, Олю. І ти не при справах. Квартиру цю для Наталки купували ще коли вона в школі вчилася, діти наші навіть знати не знали одне одного, і купували її ми з Олегом. Це ти мені зараз що пропонуєш, щоб ми доньки квартиру на сина твого оформили? А вам не жирно буде, моя люба
— Ось даремно ти так, сватонько. Діти наші тільки весілля планують, життя своє починають, а ти їх уже розвела, та майно поділила. Недобре це, Маріє, життя сімейне з
— Тобі носити нічого? Обновок немає? – зʼїлася на матір Олена, – А ми гроші збираємо! Мені лікуватися треба, щоб дитину мати! Чи ти хочеш, щоб від мене і цей мужик пішов? Чи тобі наплювати, що твоя дочка, єдина, зауваж, ніколи не візьме на руки свою дитину? Тобі начхати, чи будуть у тебе онуки чи ні
— Ні, не зможу, – каже Марина на запрошення приятельки поїхати разом із нею у вихідні на дачу. — Поїхали, – переконує подруга, – ліс поруч, краса! За
— Якщо сьогодні відпрацюєш вчорашню вечерю, то ввечері поїдемо в місто, в ресторан, – раптом заворкувала вона, наче голубка, мабуть, на мить згадавши про любовні справи. — Щоб завтра знову відпрацьовувати вантажником… – зітхнув Єгор і з тугою подивився на мішки з борошном, – це скільки ж мені треба працювати, щоб у ресторані вечеряти!?
Чоловік, теж людина – сказала моя бабуся, і він має право бути слабким, іноді. — Це хто такий гарний приїхав до тебе, Семенівно, га? Міцної статури молода жінка,
— Відпочивайте, я все сама зроблю. Що ви планували? Які салати і закуски? Такого нахабства Ганна Дмитрівна не очікувала і просто сіла на табуретку поруч зі столом і мовчки моргала. Надя була звичайнісінькою дівчиною. Зі звичайною зовнішністю: невисока, з русявим волоссям до плечей і пропорційною фігурою, ніяких довгих ніг або «гнучкого стану». Ті, молоді особи, що приходили знайомитися з батьками раніше, виглядали інакше. Надя відрізнялася від попередніх, які так явно підходили зовні їхньому синові, як думала мати
— Вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила, ти уявляєш? – майже пошепки сказала мати Андрія, повернувшись до сусідки. — Що? – сусідка кинула недобрий погляд
— М’яса! Прошипів хворий чоловік дружині, скоса поглядаючи на здорованя, під вагою якого ліжко прогнулося майже до підлоги. —Лікар заборонив, – заїкнулася дружина, але грізний погляд чоловіка змусив її замовкнути. — М’яса!!! Дружина зітхнула і почала збирати речі, сперечатися з чоловіком у цій родині не було прийнято. — Звари і принеси! — Добре, завтра принесу
— Я хочу м’яса!!! Володя ляснув рукою по тумбочці, бліда, худа рука відстрибнула від поверхні лікарняних меблів. Рідкісне волосся на худих пальцях настовбурчилося, і рука безсило впала біля
— Ну зрозумій ти, ну не хочу я ганьбитися і носити з собою твоє рагу або котлети в контейнерах, – лається чоловік. – Як дурень, чесно. — А інші теж дурні? Ті, хто обідає домашнім? — Я так зрозумів, що в нашій організації вони – відстій. Нормальні люди ходять у кафешку, туди й начальник ходить. І не тільки ми їмо там. Ну я ж маю себе якось показати на новому місці? Підвищення не отримаєш, якщо станеш вибиватися з лідерів
— Я днями, нарешті, закінчила светр старшій доньці перев’язувати. Малий став, я просто додала смужок яскравих, ще поносить, – ділиться Єва з подругою. – Ех, викручуюся, як можу.
Чому яскрава й успішна дівчина звернула увагу на сина Тамари Олегівни – для свекрухи й зараз загадка. Спочатку була думка – «прикрити гріх», але перший онук зʼявився на світ лише за 5 років після весілля, коли Аліні було вже 30, та й живуть син із невісткою цілком дружно. Рідко бачаться, але дітей роблять регулярно
— А з третім вона вчинила так само, малюкові півроку, а мати на роботу вийшла. Онук скинутий на няню, а невістка поїхала за кордон, у відрядження, –  злиться
— Будемо, сестро, одне одного з тобою підтримувати, – переконувала тітка матір Людмили. – Разом і легше, і веселіше. А у свою однокімнатну я квартирантів пущу. Ех, шкода, звісно, непросто вона мені дісталася, ремонт мені там пошкодять, що й казати, але… Зате в нас із тобою тепер будуть всі грошики до гурту, а це легше. А з орендних грошей ми будемо себе балувати, заживемо! Ну чого ти тут одна киснеш
— Я вже маму вилаяла за це, але тепер їй, бачиш, просто незручно відмотати все назад. Ага, а терпіти тітку та її вимоги зручно? – обурюється Людмила. —
Ну, вже ні. Цього разу я готовий піти на все, щоб вона вийшла за мене… — Тоді давай так. Роби, як я тобі скажу. Допомагай по господарству, ненав’язливо. І не показуй особливо своїх почуттів. Навпаки, холодніше. А там – за обстановкою… – вчила бабуся. — Ох, ви й психолог, Олено Петрівно! – засміявся Костя, – а це точно спрацює? — Ого, ще й як! І потім: я їй шепну за тебе слівце. Алла й прислухається
Алла переживала не найкращі часи. Вона розлучилася з чоловіком, і знову переїхала до себе в селище. Звісно, поруч була улюблена бабуся, яка безмежно любила Аллу та маленького правнука

You cannot copy content of this page