Selena
“А морозець добре так щипає щічки”, – подумав Анатолій Васильович, поспішаючи до машини, – та й не морозець, а справжній мороз, – бурмотів він. Щоб скоротити шлях, пішов
Олександра поспішала додому, тримаючи в руках два пакети. Учора вона отримала зарплату і вирішила порадувати своїх домочадців. Чоловікові купила дорогу каву, знаючи, що він жити без цього напою
— Почуваюся справжньою свинею, – ділиться з подругою Владлена. – І виходу в мене поки що ніякого немає, і від того, що мама страждає, мені погано. — Ну
— Раніше потрібно було про спадщину думати. А зараз як ділити будемо? – Марія задумливо підібгала губи. — Ти це мені? – Володя повернувся до сестри і важко
— Навіть потанцювати нема з ким, – подумав Валерій, ліниво оглядаючи зал місцевого будинку культури. Стало сумно, і захотілося додому. Але не кинеш ось так усе, тим паче
За столом довелося потіснитися. П’ятиметрова кухня вже не вміщала п’ятьох людей: двох дорослих і трьох дітей. — Костя, табуретку принеси з вітальні. Сімнадцятирічний юнак закотив очі, але слухняно
— Куди вона тепер із дітьми? Одежинки і тієї й не залишилося, все пропало… ех, якби знати… так відсікли б вогонь. Люди перемовлялися тихо, сумно дивлячись на господиню
— Доню, ну ти що? У тебе з математикою завжди добре було, рахувати вмієш. Тобі двадцять вісім, а йому п’ятдесят буде! — Люблю, нічого не можу із собою
— Ой, Мироне, давно я так не сміялася! – Валентина трималася за живіт, а її великі груди ходили ходуном. — Ну що там знову в тебе сталося? —
Дружина терпіла понад двадцять років те, що чоловік за кожним дзвінком до матері бігав, а потім взяла і поїхала. Чоловік за поріг і вона зібрала сумку і за