Місяць: Серпень 2024
З Олегом я познайомилася, коли мені було двадцять чотири. Він був старший на вісім років, і в його очах було щось таке, що притягувало мене, як магніт. Чоловік
Мій Андрій – справжній чоловік, на якого можна покластися. Старший він за мене на 17 років, і це видно у всьому: у його рішеннях, у спокої, який він
Моя мама зараз у лікарні. На роботі, в колективі всі знають про те, що мама виростила мене одна, будучи вдовою, точніше не мене, а нас із братом. Тільки
Життя ніколи не було легким. Я знаю це добре, бо в свої 35 років вже встигла побачити багато. І от вже чотири роки як я заміжня за Ігорем.
Мені тридцять п’ять, і життя, здається, вже не раз перевіряло мене на міцність. Мій перший шлюб, який здавався тоді надійною опорою, розбився, наче скло, після п’яти років разом.
— Мамо, дивись, що я знайшла! – покликала Зою Тарасівну молодша донька, – фото нашої Діаночки! Ні, не в неї на сторінці, я навмання відкрила дівчинку, яка в
Ох, життя ж бо штука непроста. Оце жива собі, думала, що мене нічого не здивує, а тут раз – і все пішло коту під хвіст. Отак і я,
Моя старша донечка, Марічка, була для мене всім. Коли їй виповнилося 13 років, все змінилося. Колишній чоловік, Петро, раптом захотів бути батьком. До цього він був зайнятий побудовою
Я стільки сил у нього вклала, виходжувала, виховувала, стала йому справжньою матір’ю, – гордо сказала мені під час першого ж знайомства Наталя Юріївна, мати мого майбутнього чоловіка, –
Моя мама жила разом зі своєю матір’ю багато років, відтоді, як пішла зі мною семирічною від мого батька. У бабусі дітей було двоє: мама та її молодший брат.