— Ну їй пощастило, – відповідав зять, – вона знайшла місце, а мені куди їхати, тим паче в теперішній час? Охоронцем? Ну так на такій роботі багато не заробиш. І потім, це Юльку наш дохід не влаштовує, це їй треба лахміття, відпочинок і манікюри, а мені всього вистачає, чому я через її забаганки маю напружуватися і змінювати свій звичний життєвий уклад
У знайомих мені сім’ях, здебільшого працюють обоє: тягнуть віз разом. А що робити, якщо одного все влаштовує, а другий з подружжя не готовий змиритися з убогістю сімейного бюджету?
Хоче Настя волосся в синій колір? Будь ласка! Хоче татуювання на зап’ясті в 15 років? Та не питання! А внучка миттю відчула, що може з матері мотузки вити. По навчанню з’їхала, стала гуляти до пізньої ночі. Подзвонить матері, мовляв, затримаюся, але не хвилюйся, жива і здорова, приходить потім за північ
Я можу зрозуміти, що зараз і без реєстрації шлюбу живуть, і невістку розумію в її горі, як ніхто інший, але ж онучці тільки 16 років виповнилося! Як таке
Мама легко і просто проміняла сина на цього мужика. Просто привезла мене до мого батька, давши в руки всі необхідні документи. Вона подзвонила у двері його квартири, почула звук замка, що відчиняється, і втекла. А я залишився стояти
Моя мати була подругою одного одруженого чоловіка, від якого я і зʼявився на цей світ. Скільки себе пам’ятаю в дитинстві, постійного житла в нас не було, увесь час
Так, Ніно, мабуть до снігу ми картоплю копати будемо. І на біса стільки насадили? А все ти. А раптом сімʼї не вистачить. А де твої хлопці? Палець об палець вдарити не хочуть. А раніше пам’ятаєш? Як купою навалимося, до обіду вже все викопано. Ех, були часи – Ніна прислухалася – Чуєш, діду, під’їхав начебто хтось? Сходи, подивися
— Мишко, я чого зайшов то – м’яв кепку в руках батько. – Не підможете нам із матір’ю картоплю викопати? Соромно як, у всіх сусідів уже прибрана, а
Наприкінці 80-х років працювала я завмагом. На ті часи дуже хороша посада. Жили ми добре. 4-кімнатна квартира в центрі курортного містечка, будиночок за містом, чоловік, донька-красуня. Так-так, саме в такому порядку. Матеріальний бік життя мене цікавив найбільше. Все я міряла грошима. Навіть до матері своєї я ставилася погано. Мама жила в селі з чоловіком-п’яницею. Просила вона мене забрати її до себе, а я їй відмовила. Соромно мені було перед друзями, що мама в мене сільська, некультурна
Зі своєю донькою я бачуся дуже рідко, один-два рази на рік. Вирішила з нею більше не спілкуватися і ось чому. Наприкінці 80-х років працювала я завмагом. На ті
Ціле життя розташувалося на стіні, тільки зараз усі ці радісні моменти ніби перекреслили чорною лінією. Алла вдивлялася в обличчя чоловіка на останньому спільному фото – трішки набравши вагу, з животом, але все ще привабливий чоловік, він обіймав її, мініатюрну усміхнену жінку, з тією самою любов’ю, що й у день весілля, заглядаючи в її очі. Чи це їй тільки здавалося? Може, ці зморшки біля очей означали зовсім не любов, а обов’язок? Обов’язок, звичку? Інакше, хіба міг би він вчинити з нею так
Алла поховала чоловіка три дні тому і тепер лежала в ліжку, не в силах встати. Троє дітей, слава Богу, вже дорослі й самостійні, давно можна за них не
— Ох, з вами ще й порося їхало?  — Але воно було пристебнуте! – пояснила я. – Ніде не написано, що в машині не можна перевозити пристебнутих поросят! Тому коли бичок випадково проломив дах, а порося надзюрило на ходу, чоловік врізався у відбійник, і це врятувало патрульного, який встиг заховатися за дерево
Чоловік подав в інтернет оголошення – машину нашу продає. Сьогодні вийшов у двір, колупається з нею, до блиску доводить. А телефон на тумбочці залишив. Сашко повзає під машиною,
Ой, слава Богу, все як треба пішло. Добре пробрало. Здоровим станеш, злидень, Галька повернеться, не впізнає. До онуків ішла, ти як старий мотлох був, а прийде – ось він, огірочок свіженький. Кричи сильніше, це лікуванню теж допомагає, дух поганий із тебе виливається, а значить, і видужаєш швидше. Я он ногу щовечора натираю, а вона все ниє і ниє, бо не кричу, а терплю. Кричати мені соромно. Ось і довго лікування йде від цього. А ти звик кричати на всіх. От і кричи собі на твоє ж здоров’я, а я поки що піду чай зігрію та заварю. Ніна Дмитрівна медку вранці принесла, з ним і поп’ємо
Сергій Петрович обережно піднявся з ліжка і попрямував до дверей. Спина боліла, але зовсім не сильно. Настоянка тещина – чогось там на скипідарі – справді виявилася цілющою, хоч
— Я подумав, син друга привів, а це, виявилося, що наречена така, – уже під час першого погляду на Ірину свекор вирішив, що її коротка стрижка явно хлопчача. Антон Павлович після цієї фрази засміявся так, що всім стало не по собі
— Ірино, та я ж пожартував! – це була улюблена фраза свекра. Так уже повелося в сім’ї Ірини, що свекор зі свекрухою вважають її абсолютно «ніжною»у всіх розуміннях
Подруга Яни притягла в сумочці «свистнуту» в батька пляшку. Відчувши, що їм добре і більше поки що не треба, дівчатка, як шляхетні пані, вийшли на балкон, тримаючи в руках по стаканчику невинної Фанти. Почалися одкровення і взагалі полилося з дівчат усе те, у чому людина може зізнатися тільки напідпитку. Подруга зізнавалася Яні у своєму коханні до молодого вчителя фізкультури
Яні було соромно показуватися на очі новому сусідові, хоча особисто за нею ще не було жодної провини. Бідний хлопець… Її мама, жінка дуже емоційна та імпульсивна, у перший

You cannot copy content of this page