Готувати Віра не вміє, банально речі собі випрати не може, цим займається її мати. Дочка сестри вся в неї. Одного разу вони з донькою жили в нас місяць, коли свекри робили ремонт. Ми з чоловіком, коли гості забралися геть, знайшли під ліжком брудну смердючу спідню білизну. Чоловік одразу хотів викинути, а я фото зробила, відправила сестричці з коментарем, що вона дещо забула. Віра відповіла, що це не її труси, а доньчині
У сім’ї мого чоловіка дуже поблажливо ставляться до його сестри. Шкодують Віру: рано зʼявилася дитинка, кохана людина (стосунків вони не оформили) пішла з життя. Залюблюють і Віру, і
Молоді воліли не працювати, а гнати оковиту і збувати її в міру надходження знайомим пиякам. На кухні завжди стояв кислувато-солодкий запах бражки, що виходив від невтомного саморобного апарату. Іноді молоді все-таки робили спроби влитися в соціум: Тетяна намагалася працювати то на заправці, то на ринку, але все це було нецікаво і нудно. Боря тинявся по всяких шабашках, звідки його безперестанку гнали за хамство і пияцтво
Борю розбудило гуркіт ключа в дверному замку, потім обережно відчинилися й зачинилися двері. — Знову мати твоя приперлася! Дістала вже! – зашипів він у коричневий ковтун волосся, який
Через кілька днів уже твереза Світлана звинуватила мене в тому, що я годую піцою її сина, тому в нього проблеми. Нагадала сусідці її ж слова: у Матвія таке буває. Навряд чи проблема в кількох шматочках піци раз на тиждень. Вона сказала, щоб я більше не давала Матвію піцу. Поцікавилася в неї, що ж мені робити з її сином, якщо ми захочемо поїсти піцу. Додому гнати? — Гони, – сказала вона
Є в мого сина друг на ім’я Матвій, і хлопчик – наш сусід. У Матвія є ненормальна мама. Я дуже хотіла б заборонити їм спілкуватися, але поважаю право
Рома з’являється в нашому житті раз на кілька місяців. Розповідає байки про бізнес, про провали чергового бізнесу, просить відтермінування від сплати аліментів, обіцяє золоті гори і пропадає. 16 квітня був обіцяний велосипед дитині. На початку травня я сама придбала велосипед і подарувала його синові
— А мені тато велосипед обіцяв! – радісно похвалився 6-річний син 16 квітня. Мені захотілося засміятися в голос: знала, чого варті обіцянки Роми. І не тільки обіцянки, а
Довгих півтора року не було взагалі жодних результатів. Юра був вичавлений, Леру починало колотити від однієї згадки про наступні призначені процедури. Він возив її в центри, займався вправами з нею вдома, доходило аж до медитацій, від яких Юру все життя нудило. І одного разу Лера змогла поворухнути пальцями ніг. Це був прорив, однозначний тріумф, перший проблиск справжнього щастя в їхньому важкому спільному житті
Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула –
Я прокинулася ніби від удару струмом, саме таке відчуття було від «дотику». І мені навіть спросоння здалося, що я люблю цю людину. Люблю людину без обличчя, яка наснилася. Це було дивно
Наснився мені років три тому сон. Дивний, тому фрагмент у пам’ять в’ївся. Я з молодим чоловіком, обличчя якого не видно, у магазині купую морепродукти. Ми сперечаємося: я хочу
Наступного дня чоловік поїхав по дитину. Приїхав, привіз поганий настрій через сварку з матір’ю, сина, його розбитий телефон і гроші на заміну екрана. Це свекрусі не сподобалося, що онук сидів у телефоні, а не спілкувався з присутніми дорослими. Вона спробувала забрати телефон, він упав на кухонну підлогу, а у свекрухи на кухні плитка. Екран розбився
Нас із чоловіком запросили на весілля, формат заходу не передбачав присутності дітей. Синові одинадцять років, цілком міг посидіти один удома. Ми розраховували, що повернемося вночі. Поїхали, перед цим
Ми новосілля відзначаємо, – повідомила вона. – Сама щойно приїхала, думала, брат тут. Добре, що ти відповіла. Давайте, під’їжджайте. — Навіщо, не треба їм сюди їхати. Хто не працював, той не їсть, – почула я на задньому фоні голос свекрухи
— Мама переїжджає, треба з’їздити, допомогти, – сказав чоловік. Мама переїжджає – не в буквальному сенсі. У свекрухи квітковий магазин, у приміщення змінився власник, щось у них не
Мама допомагати хоче… У свекрухи вічно свербить, як би нам чимось допомогти: то поради, то пил вишукувала, то у виховання дітей лізла. Спокійних прохань залишити нас у спокої вона не розуміла. Одного разу я влаштувала скандал чоловікові, він тільки тоді доніс до матері, щоб вона не сунула носа до нас. Але все одно, тільки я за поріг, свекруха тут як тут
Відпустку планували провести у моїх батьків. Живуть вони далеко, бачимося рідко, діти дуже сумують за бабусею, дідусем і прабабусею. У мене відпустка, у чоловіка відпустка, у дітей літні
Обличчя Прохора було білосніжним, як старе простирадло, що тільки-но випробувало хлорки, – ні плямочки. Очі ж його буквально вивалювалися з орбіт, у них застиг непідробний жах, і Прохор поводив ними, як божевільний, і не було в ньому сили зосередитися хоч на чомусь. До всього іншого, він був весь виваляний у сніг. Наталя застигла з напіввідкритим ротом, вона тут, розумієш, зібралася чихвостити його на повну за чергову гулянку, а він начебто тверезий і має такий вигляд, ніби зараз зомліє
Наталя чекала чоловіка біля порога і відчувала, що цього разу хребет вона йому точно переламає, до того він її дістав. Вона збиралася відразу ж гарненько луснути його качалкою.

You cannot copy content of this page