Коли син пішов у перший клас, усе змінилося, я та чоловік стали випивати, син став іноді тікати ночувати до бабусі, розуміла, що втрачаємо сина, але зупинитись вже не могла, син все частіше йшов до моєї мами ночувати і в результаті в п’ятому класі пішов жити до бабусі зовсім, коли я не пила, заробляла, купувала йому дорогі речі, телефони, планшети, машину, то помічала, що він зі мною спілкувався, тільки коли я мала гроші і допомагала йому
З народження син завжди був із нами. Я і чоловік дбали про нього, займалися вихованням, як могли та вміли, любили його. Але коли він пішов у перший клас,
Ось 4 роки тому я почала їздити до батька та брата, не часто, але намагалася налагодити зв’язок, мама з її подругою проти цього, я звикла не мати своєї думки і підлаштовуюсь під них, деякий час мама хворіє і потребує моєї допомоги, так само її подруга та чоловік, який випиває, звикли, що практично всі домашні справи на мені, мрію про вільне життя, для цього треба переїхати до батька, але я практично впевнена, що тоді мати розірве зі мною спілкування, не можу наважитися на цей крок, хоч і розумію, що я гублю своє життя
Мені 26 років. Коли мені було 18 років, батьки розлучилися, і ми з мамою переїхали до її подруги з чоловіком до іншого міста. Усі зв’язки із родичами були
Три місяці тому у мене з’явилося нове керівництво в особі 2 осіб (команда), за 2 роки це вже 4 керівництво (попередні не прижилися, їх прибирали), почали ми працювати, все було нічого, але в якийсь момент у нас стали натягнуті стосунки, мене поставили перед фактом, що додадуть роботи
Мені 34 роки, 3 роки працювала в компанії, влаштувалася туди по знайомству. Подруга запросила мене до себе в помічники, витягла мене з декрету, виховувала я двійнят та старшу
Я одружений 3 роки, разом живемо 7 років. Дітей немає. Дружина – диво, просто золото. Кохаю її сильно, і вона мене також кохає. Відносини у нас відмінні, скаржитися нема на що, живи тільки і радуйся, але нещодавно дружина влаштувалася на підробіток і помітно віддалилася від мене, там навколо неї в’ються чоловіки, кожен другий заграє, самооцінка у неї почала зашкалювати і бити через край, на цьому тлі вона стала груба зі мною, без жодних на те причин і помітно охолонула до мене
Я одружений 3 роки, разом живемо 7 років. Дітей немає. Дружина – диво, просто золото. Кохаю її сильно, і вона мене також кохає. Відносини у нас відмінні (бувають
У мене є незрозумілі здібності до магії, які я успадкувала від своєї бабусі, так я живу вже 5 років, і чим далі то ця вся чортівня набирає обертів, виросла у великій і дуже бідній родині. Нас у батьків п’ятеро, моя бабуся по батькові була наче хороша людина, але з нею мало хто спілкувався, її всі боялися і вважали відьмою, навіть моя мама і сам батько її якось цуралися, коли баба злягла (їй було років 75) батькам довелося її забрати до себе, а мені довелося допомагати, за нею доглядати, і я навіть потоваришувала з нею, її за 6 місяців не стало, отут усе й почалося
Мені 27 років, у мене дві донечки, чоловік. Слава Боже, є де жити і на що, але є одне «але», у мене є незрозумілі здібності до магії, які
Я не вірю в кохання, те, що називається кохання це перші 1-3 місяці відносин, потім настає прихильність, довіра до цієї людини і бажання бути з нею, тому що ти вже знаєш її недоліки та плюси, небажання шукати когось іншого та працювати над іншими відносинами, але я вирішив припинити відносини з Юлею, зробив би це ще 2 роки тому, але вона мала проблеми і я не хотів її в цей момент залишати одну
Мені 26 років і я маю дівчину Юлю, їй 23 роки. Ми у стосунках уже 4 роки. У нас стосунки не стандартні, де жінка має стояти на кухні, а
Через три роки чоловіка як підмінили, став намагатися проводити багато з нами часу, став постійно організовувати поїздки нам загалом став змінюватися, але й поступово я стала якось дедалі більше дізнаватися про якісь віддалені наслідки перших років життя з ним, дуже схоже, що зраджував мені з однією колегою, але прямих доказів немає, є тільки незрозумілі смс і скажемо так, мої припущення, але жіноча інтуїція теж є
Ми із чоловіком разом 8 років. Ми маємо шестирічного сина. Мені 30 років, чоловікові 47 років. Жили завжди дружно, шлюб із кохання та бажана дитина. Чоловік до мене вів
Подруга познайомилася з одним мільйонером, вони мали історію недовгу, потім ми якось пішли на дискотеку та зустріли його там випадково, вона мене з ним познайомила, вже під час знайомства я відчула за поведінкою, що я йому симпатична, але він мені зовсім не сподобався, почав запрошувати її на вечерю до нього додому зі мною, казав, що влаштуємо вечерю вчотирьох, з його другом
Я вже п’ять років живу з чоловіком і ми маємо дитину. Ми не розписувались. Але він багато разів пропонував. Я не хочу. Бо, мабуть, я його не люблю.
Мене переклинило, і я так і сказала: Хочу тебе до божевілля просто, тому, або ти зараз уникаєш мене назовсім, або роби зі мною, що хочеш», п’ятихвилинне мовчання, потім повідомлення: “Я подзвоню”. І все. Він відключається звідусіль, і з полегшенням розумію, що він таки вирішив піти, сьогодні вранці повідомлення у Вацапі: «Квартира, чи готель? Завтра на цілу добу я вільний». І я розумію, що я поїду. У квартиру чи готель. Чому? Тому що мені потрібно позбутися снів
Ми не бачилися з ним п’ятнадцять років. Він пішов від мене, коли я потрапила в аварію, в якій постраждало обличчя. За цей час він одружився, з’явився син, я вийшла
Головна проблема – батька немає, він живий, здоровий, але його немає у моїй родині, з дитинства був вітчим, який, доки я був маленьким, ображав мене, а потім морально тиснув
Мені 25 років. Одружений, дітей нема. Відносини – дай Бог кожному. Головна проблема – батька немає. Він живий, здоровий, але його немає у моїй родині. З дитинства був

You cannot copy content of this page