Головна

Життєві історії

Онук бабусю обожнював, у них з’явилися свої секрети, і коли син вступив до інституту, почали пропадати разом вечорами. Сергій Іванович із жахом дізнався одного чудового дня, що його літня мама примудрилася відвідати нічний клуб у компанії онука
Життєві історії 0
— А де мама? Сергій Іванович відчув недобре ще з порога, жовтий плащ Ганни Петрівни, який зазвичай відблискував усім, хто входив, що вона вдома, зник із вішалки. Не
А Світлана йшла від подруги, до будинку залишалося йти сто метрів, і побачила, як Слава штовхає мотоцикл. Їй теж захотілося вітер в обличчя, і вони поїхали за місто, туди, де яри і поле. Каталися весело, сміялися, і кричали, поки не наїхали на колоду через стежку. Те, що Света віддала Богу душу, він зрозумів не одразу, довго тряс її і намагався підняти, казав, що досить жартувати. Коли зрозумів, злякався, заплакав і вирішив заховати все те, що могло зламати йому життя
Життєві історії 0
— Я недовго, побігаю півгодини в парку, і повернуся – Слава поцілував дружину в щічку, і відчинив двері до під’їзду, вийшов, але одразу ж повернувся назад. — Забув узяти
— Назаре, мені необхідно зараз помедитувати, де я можу розташуватися? Назар відвів Катю у свій кабінет
Життєві історії 0
Познайомився Назар із дівчиною і сподобалася вона йому з першого погляду — волосся довге, фігура, як у моделі, одягнена зі смаком. Щоправда, не молода, 35 років, але й
— Перестаньте!, — я закричала на весь двір закричала на весь двір. А мужик продовжував ображати хворостиною собаку. Моя мати вискочила з під’їзду
Життєві історії 0
Цей хлопчик не говорив. У садок його не водили, няньчилася прабабуся. Не говорить і не говорить, і в 2 роки, і в 3, і в 4, і в
— Інші діти допомагають? – зло усміхнулася донька. – Ну напевно батьки цих самих інших дітей їм теж щось давали на старт у житті, а не відмовлялися від благ на користь чужих дітей? Ти, мамо, завжди допомагала всім, крім мене. Що ж тепер ти з мене питаєш? От і йди та попроси матеріальну підтримку в тих, кого ти свого часу облагодіяла. А мені треба про своїх дітей думати, вже вибач, їм добра тітка нічого в дзьобику не принесе. І добра бабуся, найімовірніше, теж
Життєві історії 0
— Так і сказала мені, що я до всіх на допомогу летіла, а їй нічого не дала, не думала про неї зовсім, – засмучена Людмила Ігорівна. – Мовляв,
Обіцяє, обіцяє, а толку? Ось і Сашкові завжди обіцяє. То машинку обіцяє, то конструктор, то кросівки модні. То на риболовлю обіцяє онука звозити, то у вихідні в парк атракціонів. І потім раптово забуває про свої обіцянки. З цими подарунками на іменини щороку одне й те саме. Спочатку самі обнадіють хлопця, і тут же забувають. Що мати, що Юлька з Оленкою. Адже ніхто їх за язик не тягне
Життєві історії 0
— Олено, та не потрібен йому ні шампунь, ні гель для душу, ні дезодорант. У нього цього добра навалом, тим паче вже й мама сьогодні дзвонила, питала, чим
До того погано їй було, до того нудно, що й білий світ не милий. А тут Федя під гарячу руку попався. Накричала на нього Галя, мовляв, відчепись ти від мене! А він її за руку взяв, в очі подивився, і тихо сказав: — Ти тому зла така, що кохання справжнього не знаєш, Галинко. Виходь за мене заміж, знаєш, як любити тебе буду? Ніхто й ніколи тебе так не полюбить. На руках носитиму, все-все для тебе зроблю. І дитину твою як свою виховаю, Галю
Життєві історії 0
— Щаслива ж ти, Галю. Твій Федір із тебе пилинки здуває, ні в чому собі не відмовляєш, на роботу він тебе не жене, живеш як у Христа за
Він відкинувши в кінець розв’язану краватку, чортихаючись, одягає шосту шлею поспіль на котів, які чинять опір і відверто тікають від нього
Життєві історії 0
О дванадцятій у дружини була операція. Проста. Планова. Нескладні маніпуляції і виписка цього ж дня. Треба б було поїхати туди з нею, але вона не наполягала. Знала, що
Леонід хотів вийти, але подумав, що назад кішка може його і не пустити, а будити Гришу йому не хотілося. Гаразд — посиджу ще півгодини, — вирішив він, і притулився до дверей кабіни. Посидівши трохи, він знову задрімав
Життєві історії 0
Леонід почув, як дзвонить телефон. Номер був незнайомий, але голос він упізнав одразу. — Привіт, Дмитро! — Ти взагалі де, Леоніде? — Ну не в раю, це сто відсотків, але близько
— Людмило, це Галя, моя дівчина! Ми з нею чекаємо дитину. І вона житиме тут, поки ти не з’їдеш, – набравшись хоробрості, видавив із себе чоловік. — Це хто ж тебе в дитинстві так упустив, що ти геть з глузду з’їхав? – сплеснула руками Люда, очманіла від такої заяви. Мало того що чоловік завів собі коханку, так він її додому до них притягнув, з животом, та ще й господиню дому виганяє
Життєві історії 0
— Тихо! Ти дружину розбудиш! – шепнув Вася Галі, пробираючись до кімнати темним коридором. — Колишню дружину! – Галя ткнула Васю вбік. — Майбутню колишню дружину. Ми ще

You cannot copy content of this page