Ти навіть не уявляєш, як я терпіла два роки. Щодня вислуховувала, що я не так готую, перу, говорю. Хочеш знати, що сталося сьогодні? Я три години готувала солянку. Знаєш, що зробила твоя мама? Вона вилила її в унітаз і сказала, що годувати цим можна тільки свиней
— Ну ти знову все зіпсувала!!! – Тетяна Олексіївна буквально шипіла, виливаючи солянку з тарілки в унітаз. – Це їсти неможливо. Таке тільки свиням дають. Хочеш отруїти мого
Наше село, ще й як нареченими славиться. Оксанка Рогачева, чим не наречена? Їй всього ще тридцять п’ять рочків, молода, можна сказати, пані. Одружаться, так ще й дітей зможуть завести, якщо поквапляться. — Оксанка непогана кандидатура, поруч нікого не видно, боротися за місце не доведеться, – схвалив Гена і знову посміхнувся
Павло Степанович повернувся в рідне село. Чи то втомившись від міста, чи то просто на батьківщину потягнуло, але проживши якийсь час в місті цивілізованим життям, все таки вирішив
— У тебе все є, а ти ще ниєш. От якби я так розкрутилася, то всім би допомагала. — У мене все є, тому що я працюю! — Оля подивилася на неї. — А ви тільки просите! Зависла тиша. Бабуся Раїса Федорівна, яка сиділа в кутку, кашлянула
Голос тітки Люби звучав майже благально, але в ньому майнула знайома хитринка. Оля стояла у своїй маленькій кухні, тримаючи телефон біля вуха, і відчувала, як усередині все закипає.
Я одразу попереджаю, що мені ніякої спадщини не треба, ні на що претендувати не буду. Я тут собі зароблю. Ти доглядай — ти собі її майно й забирай. Катя усміхнулася: з майна в бабусі був тільки старенький будинок, шість курей і коза. Живність продали сусідам, а будинок Катя зачинила
— Михайлику, що ж будемо робити? Відмовлятися від спадщини чи все ж іти до нотаріуса? Вітькові бабусин будинок не потрібен, я йому телефонувала, він сказав: щоб привести його
— Тобто, брехати, приховувати й таємно збирати панчоху – це нормально? — розлютився чоловік.  – Дивитися, як я позичаю – це нормально? Мати зі своєї зарплати викраює для нас – це нормально? І нормально сидіти й підраховувати, скільки там відсотки накапали, поки я не сплю майже ночами – теж нічого?
— Випадково дізналися, та й відносно недавно, — розповідає подрузі Ганна Олексіївна. — Виявляється, невістка наша пані заможна. Назбирала. І навряд чи б розповіла про це. — А
— Ну, давайте розповідайте, як ви тут поживаєте, — почала сестра. — Все добре. Працюємо. — Працюють вони. У вашому віці вже над іншим треба працювати, — усміхнувся Максим, обгризаючи курячу кісточку. — У сенсі? — У сенсі, в сенсі… Дітей коли плануєте? Годинничок-то цокає
— Мишко, в суботу до нас моя сестра з чоловіком приїде, ти не забув? — Як? Вже цієї суботи? Насправді про це Михайло й не хотів згадувати, бо
— Скільки ти їси, тобі заробляти треба рази в два більше, — докоряла Ганна чоловікові за його ж гроші, коли сиділа у декретній відпустці. Не можна було накласти рису більше, а котлет менше? — При цьому собі обновки чи нігтики – завжди будь ласка, — усміхається Людмила Аркадіївна
— Гаразд, не на вулицю, а за місцем реєстрації її та дитини, – каже Людмила Аркадіївна. – А що треба було? І з цим боргом змиритися й усе
— Не зв’язуй мені крила, – чує він від своєї нової молодої жінки, – я переросла наші стосунки, я прожила їх, а з ним мені не соромно показатися на людях. Ти для мене старий
От живе собі хлопчик, цілком хороший хлопчик. Вчиться відмінно, батькам допомагає і навіть спортом займається. І всі навколо впевнені, що у цього хлопчика попереду велике і світле майбутнє,
— Він хоче весілля. І обручки, і сукню, і машини, і голубів, і гостей, і другий день на турбазі. Ми подали заяву на липень. Гроші? Батьки йому дають гроші. Половину. Якщо ви теж дасте. Ні, пропорційно кількості гостей з нашого боку, але в мене багато подруг і друзів. І потім, не обірванкою ж мені заміж виходити
— Ну от якби вона восени ці гроші в нас попросила, та ще, якби питання з Артемом вирішилося вдало. А ще краще, через рік би, але ні –
— Ну як… Ви ж по гроші прийшли. Гроші призначені не для того, щоб вечеряти в ресторані, а на потреби дитини, – Лера не хотіла здатися грубою, але гостя ніби змушувала відповідати їй таким чином. — Щоб закрити фінансові потреби дитини, потрібно суму в конверті помножити на двадцять. Тоді, можливо, на місяць Вітя буде забезпечений
Валерія уявляла колишню дружину чоловіка такою собі панянкою в лахмітті, у стертому до дірок взутті. У неї обов’язково має бути пучок на голові, обличчя бліде, під очима синява.

You cannot copy content of this page