Головна

Selena

– Дивись, зараз зять твій майбутній другу роботу знайшов, знає, що житло треба заробляти. — Може, він має рацію. Але тільки… я не уявляю собі, щоб я заміж виходила з такими думками, щоб щось приховувала від чоловіка покійного, кроїла й викроювала, хитрувала, – хитає Надія Дмитрівна головою. – А якщо Матвій дізнається? Адже це ж буде розлучення. І взагалі, як потім легалізувати цю квартиру
Життєві історії 0
— Надю, а може, права твоя Яна? – відповідає Надії Дмитрівні подруга. – Дивись, зараз зять твій майбутній другу роботу знайшов, знає, що житло треба заробляти. — Може,
У мене внутрішній протест якийсь з’явився – мені стало хотітися, щоб я подобалася іншим чоловікам зовні. Тому що мій чоловік ніколи не каже, мені лагідних слів, що я красива. Я намагаюся іноді, коли є сили – одягаюся для нього привабливо наодинці, відвідувала курси танців – танцювала для нього, у нього так очі горіли
Життєві історії 0
Я втомилася метатися в пошуках вирішення ситуації, дуже прошу вас допомогти мені порадою осмислити життя. Мені 32 роки. Заміжня 7 років. Дитині 5 років. Одружилися з чоловіком не
— Я ось із сусідкою говорила, так їм у магазин прибиральниця потрібна, десять тисяч платять, а роботи там, тьху. — Ви що, Ніно Михайлівно? Вам грошей не вистачає? Владик же дає начебто, і Вітя теж… — Та вже, мені вистачає, слава Богу синів гідних виростила, та ось тільки добрі занадто. Тому й сидять у них на шиї, всякі… — Ну гаразд, мені бігти треба, одужуйте
Життєві історії 0
Таня не працює, від слова зовсім. Не встає о п’ятій годині ранку, щоб напекти на сніданок оладків, зробити омлет, нафарбуватися і за повного параду розбудити чоловіка і дітей.
Лазня у Роми що треба, а котедж – просто блиск. Сам він опудало городнє – таким тільки ворон лякати: брови як два кущі на величезній голові у вигляді кулі, між брів – глибока зморшка, що приросла до черепа, оченята чорні, вугільні, їх і не видно майже з-під брів; ніс у Роми завбільшки з картоплю й дивиться набік – зламаний був замолоду в бійці, і це теж, знаєте, шарму не додавало
Життєві історії 0
Рома вважав свою дружину красунею і говорив друзям як йому невимовно пощастило з дружиною. Друзі стримано посміхалися, попиваючи дорогу випивку, якою їх пригощав Рома. Лазня у Роми що
— Відчуваю, небагато мені залишилося, зовсім небагато… Віра намагалася вмовляти бабусю, але та лише негативно хитала головою: — Ні, Вірочка, скоро вже, зовсім скоро… Я б і рада ще пожити, та зносився мій земний вигляд, – і помовчавши, додала. – Я сама в цьому й винна
Життєві історії 0
Бабуся Віри ніколи не робила помилок. І важливі поради давала «як у воду дивилася». До неї зверталися по пораду знайомі, вона нерідко й відмовляла, посилаючись на самопочуття, але
— Все, домовилася, завтра о восьмій у тебе співбесіда. — Як? – злякалася Віра. – Як завтра? — Ну так. Ось тобі телефон і адреса. Я часто їй коменти пишу, вона мене вже знає, тож кредит довіри в нас є. Віра не особливо вірила в успіх цієї витівки, але й син висловився за: — Мамо, та ти ж створена для цього! Ось Віка молодець, як я сам до цього не додумався! Ну скільки можна в школі за копійки працювати
Життєві історії 0
— Це ти в усьому винна! – кричав син. – Навіщо взагалі я зʼявився на білий світ від цього пияки? Від образи у Віри перехопило горло, і дурні
Ніхто не приїхав на іменини. Ганна цілий день стояла біля плити, готувала улюблені страви дітей і онуків, навіть у районне селище з’їздила, щоб купити заморський авокадо і смердючі чорні листи, з яких Ганна накрутила рулети з рисом і рибою. Онуки називали це ролами і дуже любили
Життєві історії 0
Ніхто не приїхав на іменини. Ганна цілий день стояла біля плити, готувала улюблені страви дітей і онуків, навіть у районне селище з’їздила, щоб купити заморський авокадо і смердючі
— Та я просто не розумію, – каже моя свекруха, – як притомні люди можуть не знайти спільної мови. Ну що нам ділити? — Пощастило тобі, – погоджується тітка чоловіка, – і племіннику пощастило: знайшов хорошу дівчину, із золотим характером, працьовиту. Але ж не всім так щастить
Життєві історії 0
— Андрійкові ніяк не щастить, нормальну дівчину зараз так важко знайти, – часто скаржиться моїй свекрусі її рідна сестра. Я заміжня 3 роки, живемо з чоловіком у свекрухи
У середині столу невелика чавунка, яку щойно витягли з печі, випромінювала жар і неповторний аромат тушкованої картоплі. Поруч на тарілці гіркою мариновані огірочки і дрібні помідори, зверху лежали зелені хвости цибулі, з дрібними білими головками. З іншого боку тарілка з салом. Не засушеним і вкритим кіркою з солі, а таким рівним, з двома акуратними прожилками м’яса. Запах часнику від сала виходив такий, ніби його щойно обваляли в ньому
Життєві історії 0
— Василівно, кажуть у нас у селі весілля скоро? Жінка, яка укладала покупки у велику господарську сумку, стрепенулася. — А я звідки знаю? У кого весілля? Ти, Клавко,
— Знаєте, у мене є будинок за десять хвилин їзди від міста. Так, маленький будиночок. Дружина любила його. А після її відходу я там з’являюся рідко. Ви можете поки що пожити в ньому. Колодязь у дворі. Міський автобус ходить туди, тож на роботу доберетеся без проблем. А до зими, може, щось зміниться у вашому житті. Пропонував дружині провести газ, та вона не дала, любила грубку. Топити вас навчу, нічого хитрого. Там сад, квіти посадите
Життєві історії 0
Наталя приготувала сніданок і покликала чоловіка. Він їв мовчки, не дивлячись на неї, немов її не було поруч. Вона відвернулася до вікна. З почорнілим снігом і голими деревами,

You cannot copy content of this page