Ми новосілля відзначаємо, – повідомила вона. – Сама щойно приїхала, думала, брат тут. Добре, що ти відповіла. Давайте, під’їжджайте. — Навіщо, не треба їм сюди їхати. Хто не працював, той не їсть, – почула я на задньому фоні голос свекрухи
— Мама переїжджає, треба з’їздити, допомогти, – сказав чоловік. Мама переїжджає – не в буквальному сенсі. У свекрухи квітковий магазин, у приміщення змінився власник, щось у них не
Пошуки зниклих у лісі тривали вже третю добу, ліс був пройдений неодноразово, з міста постійно приїжджали нові добровольці, які почули про біду
Ліля виховувала сина одна. З чоловіком, який виявився гулякою, вона розлучилася відразу після того, як з’явилася дитинк. Допомагав їй з дитиною – та й фінансово теж – батько.
Мама допомагати хоче… У свекрухи вічно свербить, як би нам чимось допомогти: то поради, то пил вишукувала, то у виховання дітей лізла. Спокійних прохань залишити нас у спокої вона не розуміла. Одного разу я влаштувала скандал чоловікові, він тільки тоді доніс до матері, щоб вона не сунула носа до нас. Але все одно, тільки я за поріг, свекруха тут як тут
Відпустку планували провести у моїх батьків. Живуть вони далеко, бачимося рідко, діти дуже сумують за бабусею, дідусем і прабабусею. У мене відпустка, у чоловіка відпустка, у дітей літні
Чесно, я не збираюся витрачати свої вихідні та вихідні чоловіка на те, щоб зробити ремонт у квартирі твоєї свекрухи. Мамо, була б це моя бабуся, без питань. Але ж це чужа людина. Примхлива до того ж. Це твій чоловік, твоя свекруха, твої проблеми. Не ображайся, але ні
Моя матуся заміжня, і я теж. Мама в шлюбі 3 роки, а я – 2. Як я зрозуміла, у перші кілька років у чоловіка мами (язик не повертається
— Мама вдома мене чекає? – з надією запитала вона.  — Ні. сонечко. Вибач, треба було відразу тобі сказати. – Тато опустив Лізу на підлогу, не дивлячись їй в очі. – Мама… вона стала янголом. — А як же я? – До Лізи, нарешті, дійшло, що в неї більше немає і не буде мами
— Бабусю, а коли мама з татом приїдуть? – Ліза стояла поруч і пильно спостерігала, як бабуся перевертає черговий млинець. – А чому ти плачеш? — Тому що
Обличчя Прохора було білосніжним, як старе простирадло, що тільки-но випробувало хлорки, – ні плямочки. Очі ж його буквально вивалювалися з орбіт, у них застиг непідробний жах, і Прохор поводив ними, як божевільний, і не було в ньому сили зосередитися хоч на чомусь. До всього іншого, він був весь виваляний у сніг. Наталя застигла з напіввідкритим ротом, вона тут, розумієш, зібралася чихвостити його на повну за чергову гулянку, а він начебто тверезий і має такий вигляд, ніби зараз зомліє
Наталя чекала чоловіка біля порога і відчувала, що цього разу хребет вона йому точно переламає, до того він її дістав. Вона збиралася відразу ж гарненько луснути його качалкою.
Він розірвав пакет – там була записка від сестри. «Мами не стало 12 червня. Просила передати тобі листа. Не смій мені дзвонити – не відповім. Ти був і залишишся для мене зрадником». 12 червня! А сьогодні вже 15 вересня! Цілих три місяці йому не повідомляли
Юра набирав номер матері знову і знову, але йому відповідали холодно, незмінно: «Номер більше не обслуговується.» Він не дзвонив їй два роки. Дружина поставила перед вибором – вона
Одного дня, коли в жовтні сяяло сонцем бабине літо й остання павутинка ковзала в скляному, пахнучому осінню повітрі, бабуся вирушила на зупинку, щоб знову допомогти з онуками. Зранку її долала тривога і якийсь тиск на серці, але вона сприйняла це за сезонні нездужання. Коли під’їхав автобус, Тамара Львівна зрозуміла, що сьогодні нікуди не поїде. Серце скував загрудинний біль. Вона позадкувала і сперлася спиною об стовп, щоб не впасти
— Бабусю, коли я виросту, то зроблю на твоїй дачі ремонт, щоб ти могла тут жити завжди-завжди, як мрієш. Внучка Юля проводила долонею по китицях непоказних квітів смородини:
Колись, коли він жив ще тут, було в Сашка кохання. Весела така, з довгою косою. Щоправда з багатодітної сім’ї, але до справи це жодного стосунку не мало. Таке кохання між ним і Катериною було, що здавалося – це навіки. Усе до весілля йшло, та тут приїхала Галина бабусю провідати. І все. Сашко просто пропав. Галя в туфлях модних, стрижка коротка, волосся фарбоване, блузка прозора. Загалом, голову втратив. На три дні про все забув, від Галини не відходив, а потім, за тиждень мук, зібрав валізу і подався за нею в місто
Олександр махнув услід машині рукою. Він підкинув вище рюкзак, підхопив велику валізу і покрокував у бік села. Скільки років він тут не був? Якщо розібратися, то всі 25,
— А навіщо я там потрібен? – поцікавився Максим, – Чим я Насті в цій ситуації допоможу? Дитину ж не з мене дістануть?  — А якщо щось піде не так? – Галина Петрівна вже кричати в слухавку почала, – Це ваша перша, вистраждана дитинка, і зʼявиться вона не найприроднішим способом, Настя двох дітей уже втратила, а якщо щось не так? Невже душа не болить? Зʼявиться син, а ти навіть не дізнаєшся, ти не в доступі будеш? Або щось трапиться, а чоловік і батько рибу ловить і шашлик смаже
—Я від вчинку зятя досі в шоці! Готова просто рвати й метати, – зізнається сестрі Галина Петрівна, – Це треба так до дружини ставитися, можна подумати, що в

You cannot copy content of this page