Україна понад усе 0
Бабусю вони дуже любили. Син та невістка працювали багато. Будували великий будинок у передмісті, мріяли переїхати — перейти на дистанційну роботу
Одна жінка жила у сім’ї сина. Вона стала бабусею якось швидко, вона ще була
Життєві історії 0
– Доброта – вона, Женю, ось звідси йде, – він показав на груди, – самому цього не навчитися. Он, Алінка, яка тобі оченятами стріляє із чоловічого відділення, вона без душі, збирачка подарунків. Сама нічого нікому подарувати не може. Красива, так. Але порожня. А в нашій професії, якщо без душі до справи підходити, упустити можна найдорожче – життя людське
— Слухай, тобі ж однаково де Новий рік зустрічати, у тебе ні кошеняти, ні
Життєві історії 0
– Як тут опинилася? – Йому хотілося вірити, що жінка тут одна, і що немає більше свідків. Це було б краще, але все одно не тішило його, адже він розраховував на повну відсутність людей. До найближчого села звідси кілометрів сім… от і незрозуміло, як вона тут опинилася, яким вітром занесло худорляву, великооку особу – на перший погляд, років під сорок, а за її комплекцією – так взагалі підліток
З зусиллям рвонув на себе ручку дверей – почулося, як вилетів гачок і пролунав
Україна понад усе 0
Наш син запропонував нам помінятися квартирами. Він аргументував це тим, що має сім’ю і ще вони збираються планувати другу дитину
Ми з чоловіком живемо удвох у двокімнатній квартирі. Син із невісткою живуть неподалік від
Життєві історії 0
— Ну, що Юрко, ось і поріднилися, – онука в нас тепер є, – усміхнувшись, сказав він. Разом сіли за огорожею на лавку, хвилин п’ять просто мовчали, шкодуючи про те, що радість була б іншою, якби їхні діти жили разом. — Тимохо, ми з Лідою, як і обіцяли, допомагати будемо. Ну а Кирило… він теж не відмовиться, і доньку на себе запише, як обіцяв, у дівчинки батько має бути. — Та це вже справа п’ята, головне, як тепер Оксанка з дитиною життя своє влаштовуватиме, ось у чому питання
Весняний день згасав, як свічка, втрачаючи свої останні промені, а Юрко з Тимохою все
Життєві історії 0
— Тату, а де мама? – Настя, піднявши голову, зазирала в обличчя батькові й відчувалося, що дитина турбується. — Сам хотів би знати. — Напевно, на роботі затрималася, – безтурботно сказала молода жінка, – мама каже, вона завжди затримується, просто не встигає. – Вона знову обдарувала Ігоря білозубою посмішкою. – Тож вибачте, я тут замість вашої дружини… зараз вечерю приготую, нагодую вас… — Дякую, не треба, там у холодильнику є їжа, Іра готувала
— Якби в добі було не двадцять чотири години, а хоча б годин тридцять,
Життєві історії 0
Ніна Аркадіївна заробляла і на хліб, і на масло, цілими днями сидячи на цьому стільчику. Такий бізнес вона з господарем ринку організувала одразу, рік тому, щойно будівлю ринку 2000 року ввели в експлуатацію. Площа була велика, розділена на три сектори: продукти, одяг і господарські товари. За відвідування туалету потрібно було платити. Звісно, для продавців і ще деяких категорій вхід був безплатний, точніше входив в орендну плату
— Навіщо залишила, якщо грошей навіть на туалет немає? – літня, неосяжних розмірів, жінка,
Життєві історії 0
— І готувати не потрібно, стояти біля плити, чому ми раніше не ходили Новий рік зустрічати? – запитала Ганна Тимофіївна в чоловіка, але тут же сама відповіла. – Сподобається, будемо завжди в гості ходити. Готує Ірина чудово, стіл дивовижний накрила, підемо. — Готує, так, сусідка добре. Курочка з соусом дивовижно вийшла, я прямо наївся і пальці облизав. — А закусок скільки, ти бачив? — Я всі їх спробував, Аня! — Все, вирішено, йдемо! Але коли дні на календарі переступили половину грудня, Ірина Матвіївна озвучила запрошеним суму, яку необхідно буде внести за продукти на стіл
— Слухай, ну по дві тисячі з носа – це грабіж серед білого дня!
Життєві історії 0
— Артема погодував? Спить? Єгор обернувся зі сковорідкою в руці й подивився на дружину абсолютно переляканим поглядом. — Ти ж мала забрати сина з дитячого садка. Аня напружилася, але потім усміхнулася. — Жартуєш? Ну правда, куди він сховався? — Ань, я серйозно. Артема немає вдома
— Єгоре, привіт. А ти Артемка забрав із дитячого садка? – Аня говорила схвильовано
Життєві історії 0
– А тепер ти ще одна качка! – невдоволено відповів він і пішов у ванну вмиватися. Дружина побігла слідом. Відповідь її не влаштувала
– Карино, що ти, дідько, з собою зробила? – роздратовано спитав Віктор, дивлячись на дружину. Вона

You cannot copy content of this page