Selena

Юля лежала на дивані і гірко плакала. Чоловік кілька місяців тому зізнався, що він має жінку. І вона в положенні. — Юль, пробач, але два роки ми прожили

— Не з’їхали ми, – сумно каже подрузі Оксана, – і напевно вже ніколи не з’їдемо, принаймні разом. Я з останніх сил тримаюся, але скоро вже точно зірвусь

— Ніколи я в дива особливо не вірила, – каже Валентина, – та й за 45 років життя мені жодного разу не діставалося нічого, щоб не було оплачено

Щедрі чоловіки – рідкісні, тому особливо цінні. Ні, я зараз не маю на увазі подарунки коханим у вигляді яхт, островів та незліченних скарбів. Зустрічалися мені й відверто скупі

— Ні, ну білизна – це вже занадто! Тетяна тримала в руках шматок прозорої ганчірки й гидливо оглядала знахідку. Вкотре повернувшись додому з пакетом, повним продуктів, вона швиденько

Ніна у свої вже двадцять п’ять років не шукала принца, а тверезо оцінювала хлопців, які могли б стати хорошою партією для шлюбу. І ось вона познайомилася з чоловіком.

— Я хочу поклеїти ось ці шпалери, – Маша ткнула пальцем у рулон. Діма презирливо зморщив ніс і похитав головою. — Машко, ну вони занадто квітчасті. Відразу видно,

— За старими батьками завжди дочка доглядає, – впевнено мені сказала мама. Кажуть, що молодшим дітям пощастило, бо їх більше люблять і прощають, а старшим доводиться бути для

— Я багато з тобою розмовляла на цю тему. Думаю, що залишилося тебе запитати, мій улюблений синку. Ти вважаєш, тобі справді потрібна така дружина? Я, звичайно, не наполягаю

— Віка, я тобі скільки разів говорила, не вмикай так рано світло! Свекруха залетіла в кімнату, розмахуючи брудною ганчіркою, якою вона протирала підлогу. — Ірино Василівно, на вулиці