Бабуся кричала на матір, звинувачувала її в усьому, що спадало на думку, виривала з рук губку, якою мати мила посуд, тут же вимагала приготувати їй суп без жарених овочів. Потім вони плавно з кухні перебиралися в кімнату і лаялися там
Мати з бабусею постійно лаялися до сказу. Голосно, надривно. Кожна хотіла відстояти свою правду.
— Міг щось поїсти приготувати, міг замовити або купити готове, коротше кажучи, не напружувався. У грошах я його теж спочатку не обмежувала, – каже Софія. – Але злилася жахливо, особливо, коли чоловік починав міркувати, що бідність нас біля порога не чатує, навіщо, мовляв, напружуватися і гарувати як кінь
— Голодними не сиділи, гроші були і є, – погоджується Софія. – Але ж
— Маріє… — Іване… — Марійко, ні. Ми ж їдемо на море. Маріє. — Іване! Візьмемо із собою. Ну полежить тиждень у багажнику. Ну і що? Зате потім як покладемо його в городі. Ти тільки уяви! А то не візьме – хто-небудь інший потягне. Ну Іване
Дядько Ванько давно мріяв вийти на пенсію і спокійно полоти грядки. Але у дядька
— А що робити, мужика другого в нас у сім’ї немає, одні баби, навіть кішка. Добре хоч Танюха в мене вміла, все може, за що не візьметься. Ну не як мужик, звичайно, але на безриб’ї і так добре. Таня не ображалася, знала, що татко її любить, і слова ці жартівливі
— Ох, немає в мене помічників, одні баби в хаті, — щоразу бурчав батько,
Поки Марія очима кліпала й міркувала, що треба, напевно, шукати підробіток, щоб оплачувати доньці та її «нареченому» орендоване житло, Яна відверто сказала, що піти доведеться мамі. — Квартира ж моя. За документами мені її батько залишив. А як ми втрьох житимемо в однокімнатній? Це взагалі неприйнятний варіант
— Ех, краще б твоя сестра тоді з донькою повернулася до мами, ніж зараз
— А у нас вийшло ось так, сваха живе спокійно, а я не знаю, як усе закінчиться. Старша донька каже, мовляв, гони їх, принаймні невістку. Але де я потім сама опинюся? – засмучена Ніна Тихонівна
— А у нас вийшло ось так, сваха живе спокійно, а я не знаю,
— Дівчинка й хлопчик в одній кімнаті живуть. Це нормально? — обурювалася Віра. — Допомоги від неї ніякої. А витрати додаткові на неї немалі, між іншим. — Які витрати? — обурювався Артем. — Їсть вона мало, пенсію нам віддає. — Ну і що. Пенсія її — кіт наплакав. А їжа нині дорога.
Віра зло глянула на чоловіка. — А чому твоя мама житиме у нас, а
У Павла машина «Нива», і якщо хоч одне колесо його машини заїде на траву біля будинку Клавдії, все – скандалу не уникнути. Павло приїжджаючи на обід залишав машину біля своєї хвіртки, а потім розвертаючись, міг наїхати на траву сусідки
Ганна з Клавдією жили в сусідах усе життя. Обидві залишилися в батьківському домі, обидві
Увесь тиждень сім’я працювала, а пенсіонери із завидною регулярністю збиралися і виїжджали з дому так рано, що інші домочадці навіть не встигали запитати: «Ви куди?» До вихідних, за заведеним тепер звичаєм, зібравши сумки з їжею, сім’я вирушила на дачу, радісно влившись у потік таких же радісних дачників
Несподівано купилася дача. Ну як купилася? Просто вся родина взяли і склалися фінансами. Молоді
— Ніно Георгіївно, це що таке? — А сама не бачиш, що?! Їжі онукам привезла, щоб не голодували. Чого стоїш, допомагай давай. Аліна так само здивовано витріщалася на свекруху і ніяк не могла зрозуміти, навіщо їм їжа і чому дітлахи голодують. — Ви проходьте, Ніно Георгіївно, я зараз, пироги переверну, а то згорять
От недарма Ніна недолюблювала свою невістку. Немов відчувала, що покаже вона ще своє справжнє

You cannot copy content of this page