Олена Петрівна зайшла в лабіринт і побачила, що там стоїть сумка, а з неї долинає писк, її як водою обкотило від жаху, відкривши сумку, вона побачила малюка, зовсім маленького, загорнутого в пелюшку тонку
Хлопчик дивився у вікно і говорив бабусі: – Бабусю, коли ми підемо на вулицю? – Сьогодні
— Дуже красиво, – щиро сказав Роман. Намальовано було невміло, зате з яким ентузіазмом! Він згріб дівчат до себе. – Слухайте, мавпочки мої, я не знаю. У мене гігантський проєкт, я буду зайнятий у новорічну ніч. Зате наступного дня можемо кудись поїхати. — Ну-у-у… – занили близнючки, – це ж не на сам Новий рік
— Тату, а як ми Новий рік святкуватимемо? – смикнула його за сорочку Надя.
– А тому що гуляюча ця Аврора! І взагалі, у неї вдома, напевно, смердить цими собацюгами! Але найбільше Аврору не любили ми – мами з дітьми
Аврора стояла в хрaмі і плакала. Вже хвилин п’ятнадцять. Для мене це було дивовижно.
Бабуся оформила опіку та маленька Настуня залишилася з нею назавжди. Зої Семенівні залишався рік до пенсії. Жінка розуміла, що на її гроші та допомогу онуки жити буде важко
Настя осиротіла у шість років. Того року бабуся Зоя Семенівна вперше відпустила її батьків
Через три роки після того, як не стало мами навколо 70-ти річного батька Наталії почала кружляти пані років на п’ять молодша за саму Наталію
Через три роки після того, як не стало мами навколо сімдесятирічного батька Наталії почала
— Ти мене ніколи не любила! – ридала в слухавку Віра вже через п’ять хвилин, – ні ти, ні мама, ніхто! Ти перетворила мене на монстра, який все зжирає. Твоїми стараннями я стала відбивною, котлетою і соусом до риби, та я навіть пахну каструлями з їжею! — Звідки стільки злоби, Віро? Ти що, сіла на дієту? Зараз же кидай ці дурниці! Невдячна, я тебе стільки років ростила як могла, а ти мені претензії. А нумо давай приїжджай до мене, я тут такий рецепт вишукала зі свинячої шиї, ти просто зобов’язана навчитися його готувати
У дитинстві бабуся забороняла Вірі дивитися в дзеркало: — Не дивись туди – марна
— А що це таке – Різдво? — Це як і Новий рік. У цей день теж збуваються наші найзаповітніші бажання, – відповіла їй Наталя. – У цей день теж трапляються чудеса. — А моє різдвяне бажання збулося, – посміхнулася дівчинка. — І наше теж, – хором відповіло подружжя
Лікар постукував ручкою об стіл і співчутливо дивився на Наталю. — Ви відчули симптоматику
— Знаєш, — сказала вона чоловікові ввечері, — а твоя мама молодець. Не кожен здатний визнати помилку та знайти правильний вихід. — Вона в мене особлива, — усміхнувся Антон, погладжуючи живіт дружини. — Тепер усе буде правильно: вона допомагає людям там, де треба, а ми будемо виховувати малюка в нормальних умовах
Галина стояла перед дверима власної квартири, не наважуючись вставити ключ у замок. З-за дверей
Катерина з чоловіком та донькою переїхали до п’ятиповерхівки на околицю міста. Такі будинки у нас називають «хрущовками». Планування квартир не зовсім вдале – метраж досить скромний, кімнати та кухня маленькі, санвузли суміщені
П’ять років тому Катерина з чоловіком та донькою переїхали до п’ятиповерхівки на околицю міста.
Коли двері за ним зачинилися, гостра туга пронизала все її душу. Вона раптом зрозуміла, що ніколи більше його не побачить. Проте, о сьомій годині вона сиділа ошатна, за накритим столом і… чекала. Годинник показував пів на десяту, а він навіть не подзвонив. Люба плакала і сміялася, уявляючи собі, який дурний вигляд має. Їй сорок років, а вона не має нічого, крім безплідних стосунків. Жилетка, ганчірка, ось хто вона
Він зателефонував їй серед ночі. Не прокинувшись, вона зняла слухавку. Вона давно перестала чекати,

You cannot copy content of this page