– Звалилася на мою голову ця свекруха, – думала Ольга, – прям королева якась. І кімнату їй довелося віддати одну з двох. А їм із донькою і чоловіком переміститися в іншу
– Це не свекруха, – думала Ольга… – Звалилася на мою голову, – думала Ольга, – прям
– Тато є тато і його ніхто, і ніколи не зможе замінити. Я тобі багато разів казала, що тато ось тут, – мама поклала руку на груди, – у наших серцях. Мені теж його не вистачає. Але, він би хотів, щоб ми жили далі
– Донечко, нам треба поговорити. – Про що? – Тетяно здивовано подивилася на матір. – Я б хотіла
— Як так? Звільнитися в нікуди? – жахнулася мама, – Ну хто так робить? Ні, це нікуди не годиться. Ідуть нормальні люди тільки кудись, а так, без чіткого плану… А сім’я? А дружина і дитина? Хто їх годуватиме й утримуватиме? А за квартиру платити як? Та банк у вас за дві секунди відбере все, варто тільки кілька місяців заборгувати. Ні, це зовсім не діло, щоб здоровий молодий мужик удома сидів
— Ось чого ти домагалася, питаю її, що хотіла? Зіпсувала стосунки з моїм чоловіком,
Викликати майстра зі зламування замків було не на часі, не псувати ж усім навколо свято, та й Ксенія навряд чи заспокоїться так швидко. Гриша вирішив, що раз не вийшло зробити сюрприз дружині, зробить його батькам. Вже вони точно зрадіють його несподіваному візиту і з ними він зможе відпочити душею і зануритися в добрі спогади про справжнє свято
Наближався Новий рік, і саме 31 грудня Григорію довелося затриматися на роботі, щоб дочекатися
— Ну що, котяра? – сказав онук. – Заповіла мені бабця тебе добрим людям прилаштувати, а мені півцарства – халупу цю, тобто. Тож ти мені тут своїм лотком смердіти не будеш. Добрі люди в нас де? У селі. Ось туди й поїдеш. Там мишей ловити треба, хто-небудь тебе й забере. І онук бабусі Віри вперше в житті взяв Пушка в руки
“Слава Богу, відстав! Злякався і побіг додому”, – подумала Ольга. А Пушок сидів за
Антоніна Михайлівна пам’ятала, як Олексій наступного дня після весілля тихо запитав у неї: — А можна я вас мамою буду називати? І Антоніна Михайлівна погодилася. Олексій не просто називав тещу мамою, він ставився до неї, як до матері. До того ж його рідна мати все ще була жива, але з нею хлопець спілкуватися не хотів, та й вона не горіла бажанням
Стукіт у двері пролунав у той момент, коли Антоніна Михайлівна готувала собі сніданок. Ще
Катя поморщилася. Не любила, коли мама заводила цю пластинку про вік: страшно ставало. Ти молодий, поки в тебе молоді батьки. Батьки постаріли – отже, ти подорослішав. А потім одного разу… Брррр! Ні, про це вона точно думати не буде. Страшно. — Мамо, так не готуй! Ну правда! Ми не образимося, придумаємо що-небудь, салатиків наріжемо, кинь ти це готування до біса
Останні тижні року, що минає, видалися для Каті просто жахливими. На всіх фронтах. На
Минуло літо. Молодші трохи втихомирилися. Однак раз у раз спалахували в них сварки на порожньому місці, і по всьому селу чули гучні голоси та смішні дражнилки, якими обмінювалися Светка і Сергій. — Знову у Семенових крики. Яка ж дівка у них горласта! Це щось… – говорили сусіди і похитували головою, посміхаючись
Сашко, сімнадцятирічний хлопець, поспішав до своєї подруги на побачення. Він швидко допоміг матері по
Іноді мені здається, що його треба повернути назад матері, щоб від брата не відходив, бо їх так привчили, що старший буде разом із молодшим до кінця життя. Я нічого не маю проти їхніх зустрічей, але коли ти пішов з 8-ї ранку і прийшов через пару днів, якось так собі
Заміжня вже 8 років, є п’ятирічна дитина. З чоловіком живемо як сусіди, а все
Я бачила його колишню дівчину. Їй сорок сім років і має четверо дітей, де троє від одного, а одна дочка найстарша від шкільного кохання
Вчора у мене на роботі відвідувач запитав: – Ви заміжня?. Я його знаю і

You cannot copy content of this page