Життєві історії 0
— Куди їдеш? — Додому, до батьків на свята. Я сам з Варварівки. Вчуся в столиці. Ось на канікули, потім сесія. — Готуватися будеш після свят? — Ага, треба…. А далі пішла розповідь про шкідливість викладачів, про те, як напружують вони нещасних студентів, як важко стало зараз на сесіях таким ось простим безгрошовим хлопчакам
Андрій стояв на зупинці, чекаючи на хоч якийсь транспорт у напрямку будинку. Нарешті їх
Життєві історії 0
— Яка ти в нас, матусю… – одного разу сказала їй донька Марина. — Яка? Що таке? – запитала Ліда. — Людино-людина… Най-най хороша і добра… – донька обійняла матір і поцілувала. — А мені особливо радісно чути ці слова від тебе, донечко. І я вас усіх люблю
Лідія готувалася до виходу на пенсію. Вона раділа майбутньому незалежному життю: скоро, буквально за
Життєві історії 0
— Ах ти граф чортів, спадкоємець йому потрібен, було б що успадковувати, – кричала несамовито Катерина, – на квартиру нехай твоя вертихвістка навіть рот свій поганий й не відкриває, зрозумів. Виписуйся і дарчу своєї частини на доньку оформлюй. Голий підеш, нехай твоя красуня тебе такого полюбить. Михайло на все погоджувався
Катерина плакала, підтягнувши коліна до підборіддя, вона лежала і плакала. — Мамо-о, – у
Життєві історії 0
Зоя тільки сміялася. Про її особисту драму ніхто не знав і ділитися ні з ким вона не збиралася. Але змін у зовнішності їй видалося мало. У свої 50 років вирішила піти до
Зоя настільки довіряла чоловікові, з яким прожила 25 років, що, якби хтось сказав про
Життєві історії 0
– Жорстока ти баба, Зіна, – сумно зітхнув чоловік, – Думав, заберемо матір. У неї будинок який добротний, міцний на віки. Ціну хорошу дадуть, можна машину поміняти, відпочити з’їздити
Цей дивовижний життєвий випадок мені розповіла моя бабуся, яку часто відвідую в селі. Якось
Життєві історії 0
– Бабусю, а ти пам’ятаєш, як катала мене на санчатах кожну зиму? – запитала з доброю усмішкою дівчинка свою бабусю
– Бабусю, ти спиш? – сказала Аліна, боязко відчинивши двері кімнати, в яких щодня
Життєві історії 0
– У чому річ? – поцікавилася Ірина у провідниці. – З Вами поїде супутниця. Ви ж не проти? Тут усе купе вільне. Провідниця без дозволу привела до Ірини якусь жінку та ще й з дитиною. – Чого це раптом? Ви забули, але я викупила все купе
Провідниця заявила: – З Вами поїде супутниця. Ви ж не проти? Тут все купе
Життєві історії 0
– Це як? Доглядальницею? Санітаркою? Ти зовсім з розуму зійшла? Дурниці якісь! Професія має бути престижною! Дурненька ти. І мали рацію люди, зовсім ти в мене не від світу цього. Котів всяких підбирала, в коробку складала
Катерина ходила біля вітрин і їла їжу – очима. Уявляла собі, на що вистачить грошей
Життєві історії 0
– Бачиш, як доля склалася, поховали ми нашу Оленку, господиню твою. І життя мені стало не на радість. А нещодавно я познайомився з однією жінкою, почали ми з нею зустрічатися. І ось завтра я хочу тебе з нею познайомити
– Розумієш, Валюша, чоловікові погано одному… Туга мене з’їдає. Хочеться жіночого тепла, ласки. Віктор
Життєві історії 0
– Матуся прийшла! Привіт! –  з кімнати вибігла п’ятирічна Марійка та обняла її за ноги. – Ти як? Ви поїли?, – Ольга пройшла на кухню. У раковині стояла порожня тарілка з-під пельменів, на столі валялися якісь упаковки з-під напівфабрикатів
Ольга відчинила двері квартири та увійшла всередину. Олексій незворушно лежав і дивився телевізор. –

You cannot copy content of this page