Рідне Слово – Сторінка 355

Життєві історії 0

За два роки, забравши сина, Таня поїхала кудись в інше місто, до бабусі чи тітки, Ганна Василівна так і не зрозуміла, бо і з батьками недолугого чоловіка Тетяна всі зв’язки обірвала. Так і не дізналися вони, як склалося життя Тетяни й онука надалі. А ось Гриша продовжив жити весело і безтурботно. Не маючи ні постійної роботи, ні постійної жінки, ні постійного житла. Час від часу з’являвся у батьків, відіспатися, від’їстися, перехопити грошей і пропадав знову. Зараз Григорію було сорок п’ять, а мав він не кращий вигляд, ніж ровесники Ганни Василівни. З’являвся Григорій у матері завжди стабільно в день пенсії

Важко зітхнувши, Ганна Василівна прибрала до холодильника запечену курку, що вже охолола. Там же

Життєві історії 0

Про стару, яка живе на околиці міста і займається чаклунством, Марина знала давно. Підслухала якось розмову матері з приятелькою. Та, розповідала, що відьма і приворожити може, і допомогти розбагатіти, і багато всього. Мати тоді уважно слухала і кілька разів перепитала адресу, щоб записати, вони тоді ще жили в старій двокімнатній квартирі, і мати загорілася ідеєю розбагатіти. Марина, щоправда, не знала, чи їздила мати потім до тієї старої баби, але гарний спадок батько отримав якраз десь за півроку, після розмови

— Не буде тобі з ним щастя. Інший тобі по долі йде. – Баба

Життєві історії 0

Дочка з онукою та зятем поїхали, як тільки закінчилася їхня відпустка. Забрали і найсвітлішу радість – онучку Маринку. Шестирічна дівчинка любила бабусю, і цього разу знову розлучалася зі сльозами

Ніна Єгорівна прокинулася пізно, майже о дев’ятій ранку від шуму дощу. Зазвичай вона піднімалася

Життєві історії 0

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим

Життєві історії 0

І пенсія в дідуся вийшла дуже пристойною за нашими мірками. І квартира гарна, велика. І він усе сидів на дивані і телевізор дивився

Один літній чоловік жив окремо. І діти дуже за нього турбувалися, приїжджали провідати, продукти

Життєві історії 0

— То за гроші. За гроші ж, Христино Андріївно, де хочеш, там і лежи, — засміялася медсестра

— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений. А перед самим весіллям прийшов

Життєві історії 0

— Василе, можна ми поживемо у вас тиждень? — попросив брат, немов це квартира Василя. — Звісно, а що трапилося? — погодився Василь, навіть не порадившись із Катериною

Катерина зітхнула і почала мити посуд. За сьогодні вже втретє. Скільки можна? Як же

Життєві історії 0

— Поговорю я з його мамою, — подумала Світлана, — з Юльчиною свекрухою. Вона, можна сказати, майже свекруха мені. Розплющу їй очі, а вона вже нехай сама думає, як сина з біди врятувати

Юля помітила увагу чоловіка до своєї подруги та вирішила її перевірити — Може, і

Життєві історії 0

Щороку до дня народження Ольги її хлопчики готували для неї сюрпризи. Анатолій накривав розкішний святковий стіл, а Петрик малював картину, на якій обов’язково були зображені всі вони втрьох то на палубі корабля

Маму свою вони дуже любили. І Анатолій, і Петро. Тільки по-різному. Тому що Анатолію

Життєві історії 0

У цьому будинку тепер була господинею Тамара, звичайно, за законом, це був і Світлани будинок. Але за фактом вона вже не може запросто туди приїхати і не відчувати дискомфорту

Світлана завжди була дуже розвиненою і жвавою дитиною, цікавилася всім навколо. Її обличчя світилося