— Та ти сама вже однією ногою на тому світі, стара, куди тобі ще собаку? Але побачивши, як по зморшкуватих щоках бабусі котяться горошини сліз, засоромився, простягнув їй цуценя і сказав
Життя в Уляни Петрівни було нелегке — трьох синів виховувавала практично одна, чоловік був холодним
— Воно на зупинці, за околицею, в ящику пищало. — Кошеня згорнулося під долонькою клубочком. — Хтось його викинув. Не виживе. — У онуки наверталися на очі сльози
— І навіщо вонj мені? — казала бабуся Поліна. — Ну, ба! — Олька тримала на
— Зрозумій, я хочу бути щасливою! А для цього потрібна повноцінна родина. Ти ж хочеш, щоб у тебе з’явився тато? — Запитала Юля
— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Свєти. — Чому? Ми ж планували піти до
— Ну щодо Ліди, хто ж її не знає в нашому селі. Вона вже з усіма встигла перебрехатися, повз нікого не пропустить і не поступиться. Тобі з нею важко буде. Ти мужик спокійний, терплячий, але терпець теж має свій кінець
Григорій стояв біля могили матері, її щойно поховали, сліз не приховував, вони текли самі
— Довго не їхав ти. Чекала Олександра, щороку чекала. Ось, казала, синок приїде, онука покаже, хату на нього відпишу… Чекала-а… Заготовки кожне літо для вас готувала, на ганку сиділа, на дорогу дивилася…
Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але
Красуня Марина довго йшла до своєї мети. І в 35 років вийшла нарешті заміж, чоловік був, як годиться, успішним заможним бізнесменом
Красуня Марина довго йшла до своєї мети. І в 35 років вийшла нарешті заміж.
— Ти чому сьогодні бабусі не допоміг з господарством? — будив онука дід, повернувшись із сінокосу
— Ти Сашко, якщо дружину взяв так бережи її. А якщо не можеш, то відпусти,
— Мамо, ти чого? Мені скоро сімнадцять, я доросла людина. Обіцяю поводитися чемно, я зможу жити одна
Мати періодично приводила нових «чоловіків» — Оксана пам’ятала трьох. Але вони якось не приживалися,
— Ой, мало не проїхали мою зупинку, — раптом заметушилася жінка і піднялася на ноги, — мене тут знайдете. Мене всі знають. Приходьте. І все буде гаразд
Васі було соромно перед пасажирами. Він їхав і плакав, мов дитина. Бувало, що гіркі
— Набрид уже цей цирк на дроті, мама не вгамується, поки я нареченого не знайду
Надя несміливо постукала у двері сусіда. Дзвінок чомусь не працював. — Надю, привіт! Ти

You cannot copy content of this page