Зятя все влаштовує. Теща працює, грошей на витрати вистачає, йому й напружуватися не треба. До того ж, свої овочі з села. Зять допоміг би мені в городі, але от біда, машини немає. Це він натякає, щоб я дала грошей на машину. Вони знають, що в мене є заощадження, а я боюся останнє віддати і залишитися з нульовим балансом. До того ж, моїх заощаджень на машину ніяк не вистачить
На вихідні Алла, як завжди, приїхала до матері. Матері 78 років, вона давно живе одна. За два дні донька встигає зробити в хаті прибирання, випрати білизну. Машинки-автомата, як
Тридцятого грудня телефон Христини раз у раз відволікав її від роботи і повідомляв неприємні звістки. Мама з татом захворіли, брат купив гарячі путівки на лижі, у двоюрідної сестри затопило квартиру. Загалом, ніхто не прийде. Прикро! Не те слово, як прикро! Мало того, що всім, ну, крім брата, погано, у всіх неприємності, а дівчина не може їм допомогти, так ще й у неї повний холодильник продуктів, які нікому буде їсти
Христина приїхала в це невелике містечко зовсім недавно. Так уже вийшло, що їхній відділ розформували, усім співробітникам запропонували інші місця роботи, але далеко від дому. Багато хто просто
— Дуже красиво, – щиро сказав Роман. Намальовано було невміло, зате з яким ентузіазмом! Він згріб дівчат до себе. – Слухайте, мавпочки мої, я не знаю. У мене гігантський проєкт, я буду зайнятий у новорічну ніч. Зате наступного дня можемо кудись поїхати. — Ну-у-у… – занили близнючки, – це ж не на сам Новий рік
— Тату, а як ми Новий рік святкуватимемо? – смикнула його за сорочку Надя. — Так. Як, тату? – повторила запитання Настя. Роман жалісливо подивився на доньок, не
— Ти мене ніколи не любила! – ридала в слухавку Віра вже через п’ять хвилин, – ні ти, ні мама, ніхто! Ти перетворила мене на монстра, який все зжирає. Твоїми стараннями я стала відбивною, котлетою і соусом до риби, та я навіть пахну каструлями з їжею! — Звідки стільки злоби, Віро? Ти що, сіла на дієту? Зараз же кидай ці дурниці! Невдячна, я тебе стільки років ростила як могла, а ти мені претензії. А нумо давай приїжджай до мене, я тут такий рецепт вишукала зі свинячої шиї, ти просто зобов’язана навчитися його готувати
У дитинстві бабуся забороняла Вірі дивитися в дзеркало: — Не дивись туди – марна трата часу, нічого там красивого не побачиш. Їж, їж краще, та побільше, а то
— А що це таке – Різдво? — Це як і Новий рік. У цей день теж збуваються наші найзаповітніші бажання, – відповіла їй Наталя. – У цей день теж трапляються чудеса. — А моє різдвяне бажання збулося, – посміхнулася дівчинка. — І наше теж, – хором відповіло подружжя
Лікар постукував ручкою об стіл і співчутливо дивився на Наталю. — Ви відчули симптоматику ще півроку тому, чому не звернулися тоді? — Розумієте, лікарю, у мене роботи багато,
— Знаєш, — сказала вона чоловікові ввечері, — а твоя мама молодець. Не кожен здатний визнати помилку та знайти правильний вихід. — Вона в мене особлива, — усміхнувся Антон, погладжуючи живіт дружини. — Тепер усе буде правильно: вона допомагає людям там, де треба, а ми будемо виховувати малюка в нормальних умовах
Галина стояла перед дверима власної квартири, не наважуючись вставити ключ у замок. З-за дверей долинали голоси, дитячий сміх і дзвін посуду. О дев’ятій ранку. Після її добового чергування
Коли двері за ним зачинилися, гостра туга пронизала все її душу. Вона раптом зрозуміла, що ніколи більше його не побачить. Проте, о сьомій годині вона сиділа ошатна, за накритим столом і… чекала. Годинник показував пів на десяту, а він навіть не подзвонив. Люба плакала і сміялася, уявляючи собі, який дурний вигляд має. Їй сорок років, а вона не має нічого, крім безплідних стосунків. Жилетка, ганчірка, ось хто вона
Він зателефонував їй серед ночі. Не прокинувшись, вона зняла слухавку. Вона давно перестала чекати, але тільки як він назвав її ім’я, сон як рукою зняло. Його голос вона
— Палац! Михайлику, це просто палац! Який ти в мене молодець! — Мамо, це не тільки я. Це наша з Катею спільна заслуга. — Звісно, звісно! – скоромовкою і звичним для неї тоном вимовила Зоя Ігорівна. Якщо чесно, то ніяк не можу зрозуміти, за що моя свекруха мене так не злюбила. Ми ніколи не сварилися, та ми взагалі практично не перетиналися з нею… Але вона в кожну нашу рідкісну зустріч норовить мене образити
Коли ми з Михайлом одружилися (а це було 12 років тому), то хотіли хоча б рік пожити в його мами. Ми планували гроші, подаровані на весілля, покласти в
Аня обернулася і притиснула руки до грудей, вибачаючись, а потім розвела їх у сторони, сперечатися з Мариною не мало сенсу. Зовсім недавно вона купила машину, і неймовірно пишалася цим фактом. Усі пішоходи стали для неї людьми другого сорту, які через брак грошей ходять на своїх двох. І нічого, що машину купили частково в кредит, а частину оплатили батьки, і іноді грошей не вистачало, щоб заправити автомобіль бензином. Вона була впевнена, що красива дівчина за кермом обов’язково приверне увагу багатого чоловіка. І життя випещеної, заможної жінки, чекає на неї за найближчим рогом, потрібно тільки трохи почекати
— Дівчино, переставте машину в той кут, якщо вам не важко. Приємної зовнішності молодий чоловік років тридцяти, нахилився до вікна автомобіля. Синя робоча куртка з розпізнавальними знаками і
Сяде на підлогу біля ніг бабусі, голову на коліна покладе і скиглить тоненько, немов щеня безхатнє. Пальці старенькі волосся перебирають, по голівці гладять долоньки м’які. Тихенько шепоче над внученькою молитву Цариці Небесній, та заступництва для сироти просить. Посидять так із годинку, дивись, і відхлине зневіра, і знову жити хочеться
Пішла з життя бабця Настя, і зовсім Мар’яні сумно стало. Не припала дівка до двору, на думку свекрухи. І худа занадто, і працює мало, і невідомо, чи будуть

You cannot copy content of this page