Та я краще буду старіти з люблячими кішками, які дарують мені тепло й турботу, ніж опинюся на старості віч-на-віч із людиною і зрозумію: вона – не та, ми одна одну не розуміємо, не любимо, що я все життя терпіла й пристосовувалася, а заради чого
— А ви чули таке? Це найстрашніша «страшилка», яка лунала на адресу дівчат, не схильних хапати перші-ліпші штани, щоб тягти їх до РАЦСу, любити й догоджати. На щастя,
— Алло? Так, зробив, як ти сказала. У каву їй підсипав порошок. Чекаю, поки подіє, щоб поїхати. Чого? Не можна в каву?! – Леонід побілішав, ніби сам щойно випив отруту. – Та звідки я міг знати?! Я ж не хімік і не лікар! Гаразд, у неї здоров’я як у бика. За стільки років жодного разу не хворіла! Трохи пронесе, у прямому сенсі слова, і все. Просто довше посидить на горщику
— Ти куди збираєшся, Інно? – чоловік здивовано подивився на те, як дружина складала речі в дорожню сумку. Акуратно так, нібито вона готувала ці речі на виставку, а
І ось внучка заміж виходить. Улюблена внучка. Поки молоді шлюб реєстрували, старенька дістала стару сукню бордового кольору – найкращу у своєму гардеробі. І навіть намисто на шиї застебнула. На голову пов’язала бордову хустку – під колір. І вийшла на лавочку – внучку зустрічати
Дівчина виходила заміж. Вона закінчувала музичне училище. Диригент хору. Туди приймають тільки тих, хто добре вміє співати. І за роки навчання викладачі ніби «обробляють» голоси студентів, як це
Коли мені було 19 років, я почала зустрічатися з першим хлопцем, але розлучилася за рік, бо він був любитель випити. Практично всі з моїх залицяльників мали проблеми з залежністю. У 21 рік я познайомилася з чоловіком, який був старший за мене на 10 років. У нього проблем з оковитою не було, але він притягував мене своїм відстороненням чи що. Це я вже проаналізувала сама. По суті це було схоже на мого батька, оскільки тато рідко говорив, що любить мене і що я важлива йому
Мене звати Анна і я б дуже хотіла виговоритися і поділитися своєю історією життя. Трохи розповім про себе. Я росла в сім’ї, де батько випивав, а мати постійно
Кинула з розмаху ганчірку у відро, дверима у свою кімнату шарахнула так, що я думала, що штукатурка одразу ж і осиплеться. І все, більше ні за посуд, ні за прибирання не бралася. Готує, плиту заляпає, а помити – не береться. Кажу, мовляв, за собою б прибрати, а мені у відповідь: «А вас не влаштовує, як я прибираю. Я й вирішила, що більше не буду й старатися. І потім, я виношую вашого онука, між іншим»
— Хто ж знав, що саме так вийде? – зітхає Ірина Іванівна. – Коли Матвій нас тільки знайомив зі своєю Ольгою, вона здавалася такою спокійною і милою дівчиною.
— Ви – симпатична, – тихо сказав він, – обличчя у вас миловидне, і сама ви якась справжня… Це, знаєте, є картини, що одразу впадають в око своєю яскравістю, а є картини, що притягують погляд і на них хочеться дивитися довго. Ось і на вас також – хочеться дивитися довго. Люба опустила голову, потім поправила волосся, почала дивитися у вікно
Люба квапливо збирала сумку, метушилася будинком, наче зранку її хтось ключиком завів, і вона зупинитися не може. І з вечора вже частину продуктів підготувала, щоб вранці швидше впоратися,
Знаєш, вона ж на ювілей батька приїхала і висловилася там перед гостями на повну. Сказала, що невістка в неї “уживаний товар”! А в батька і колеги були з роботи, їм ось таке знати було обов’язково? Звісно, після такої її поведінки про наше з нею спілкування вже не може йтися, хоч би як чоловік намагався нас помирити
— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я в цей час була на дачі в мами, готувалися до ювілею батька. Свекруха швиденько
А що? Я вважаю: заміж треба виходити швидко, а то залишуся… – вона подивилася на Олександру, – а то залишуся як тітка Шура… старою дівою. — Катю, замовкни! – закричала на доньку Алла. — Та годі, не кричи на неї, має рацію Катруся: таких як я раніше старими дівами називали. А я й не ображаюся, звикла. Та й усе тепер – мені вже заміж не треба поспішати, я вже на пенсії, залишається городик тримати, та курочок
Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку. — Когось ще чекаєш? – помітив чоловік Олег. — Ой, зайва! – Схаменулася господиня. І щойно встигла прибрати блюдце, одразу
Стас намагався пояснити дружині, що раз вони проти іпотеки, то треба багато працювати і заробляти на квартиру: не заводити ж дитину в комуналці. Але Ілона вважала, що краще б Стас влаштувався працювати в школу. — Працював би до обіду, – говорила вона, – учителі іноземної зараз на вагу золота, а для грошей репетиторством би зайнявся
— Син? Чудово! – відповідає на запитання знайомих і родичів Людмила Олексіївна, – У відрядженні зараз. Сказав, що повернеться й іпотеку свою повністю закриє. Ні, одружитися знову поки
— Що ти таке кажеш! Ти ж сама захотіла жити в бабусі! — Серйозно, мамо? Тобі самій не смішно? Я навіть не знала про її існування, поки ви мене не віддали їй. Ні, ти мене, звісно, брала на сімейні свята, з Тетяною хтось мав водитися, ти навіть не додумувалася мене погодувати, а я дурна не їла вдома, тому що до мами на свято йду, мамо… Ти хвалилася перед гостями, як я обожнюю сестричку, і вони тішилися нашій спільній мові, а тільки гості розходилися, ти саджала мене в таксі й відправляла до бабусі, так і не нагодувавши
Пізно ввечорі прийшла мама, Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати. Ні, ну а що, має право раніше лягти, вранці вставати рано. Мама сиділа на кухні,

You cannot copy content of this page